Баклажанну ікру необов’язково довго запікати в духовці або готувати великими партіями на зиму. Сезонну закуску можна зробити безпосередньо на пательні: овочі поступово обсмажуються й тушкуються разом, а наприкінці перетворюються на густу ароматну масу, яку подають до хліба, картоплі чи м’ясних страв.

Для ікри знадобляться стиглі баклажани, цибуля, морква, солодкий перець, помідори, трохи часнику, рослинна олія, сіль і перець. За бажанням до смаку додають зелень, паприку або невелику дрібку цукру, якщо томати мають виражену кислоту.
Баклажани миють і нарізають невеликими кубиками. Якщо овочі мають гірчинку, їх можна присипати сіллю, залишити на 15–20 хвилин, а потім промити й обсушити. Молоді сезонні баклажани часто не потребують такої підготовки.
Цибулю дрібно нарізають, моркву натирають або ріжуть тонкою соломкою. Солодкий перець очищають від насіння та нарізають кубиками. Помідори можна натерти на тертці, попередньо знявши шкірку, або дуже дрібно порізати.
На великій пательні розігрівають олію. Спочатку обсмажують цибулю до прозорості, потім додають моркву та перець. Коли овочі трохи розм’якнуть, кладуть баклажани й готують усе разом, періодично перемішуючи.
Після того як баклажани почнуть втрачати об’єм і стануть м’якими, додають помідори. Суміш солять, перчать, накривають кришкою та тушкують на невеликому вогні до повної готовності овочів. Якщо маса виходить надто рідкою, наприкінці кришку знімають і дають зайвій волозі випаруватися.
Часник і свіжу зелень краще додати ближче до завершення, щоб їхній аромат не встиг повністю зникнути. Готову ікру можна залишити шматочками або трохи розім’яти лопаткою. Для більш однорідної текстури охолоджену масу коротко перебивають блендером.
Подавати ікру можна і теплою, і холодною. Після кількох годин у холодильнику смак стає більш зібраним, а спеції та овочеві соки краще поєднуються між собою.

1297