758
Восени інструмент зазвичай складають у сарай таким, яким він вийшов з останньої роботи: із землею на лопаті, засохлим соком на секаторі, вологим шлангом кільцем у кутку. Навесні виявляється, що секатор не розкривається, лопата вкрилася іржею, а мотокоса не заводиться. Половину цього ремонту можна було не робити взагалі.
Причина проста: волога плюс залишки органіки. Тонкий шар землі на металі тримає вологу тижнями, а неопалюваний сарай узимку переживає десятки циклів замерзання й відтавання з конденсатом на всьому металевому. За одну зиму так з’їдається до кількох десятих міліметра сталі — для леза секатора це вже помітно.
Уся підготовка займає один день наприкінці жовтня чи в листопаді, коли роботи в саду завершено. Робити її краще в суху погоду й не в самому сараї, а надворі або в майстерні.
Чистка, заточування й захист від іржі
Починають з механічного очищення. Землю з лопат, сапок і вил знімають скребком і металевою щіткою, потім миють теплою водою й неодмінно витирають насухо — залишена волога небезпечніша за бруд. Секатори, сучкорізи й садові ножі додатково протирають спиртом або розчином мідного купоросу: на лезах залишаються спори збудників, і навесні тим самим інструментом їх переносять на здорові дерева.
Іржу, яка вже з’явилася, знімають без спеціальної хімії. Деталь замочують у столовому оцті на 6–12 годин або в розчині лимонної кислоти, після чого наліт легко сходить металевою щіткою. Обов’язково промити водою, висушити й одразу змастити, бо очищений метал іржавіє швидше за старий.
Заточують інструмент саме восени, а не поспіхом навесні. Лопату й сапу правлять напилком під кутом близько 35–45 градусів, сокиру — під 25–30, секатор — під 20–25, і тільки верхнє ріжуче лезо з зовнішнього боку. Готовий метал протирають ганчіркою з машинною або лляною олією. Дерев’яні держаки зачищають наждачним папером і просочують оліфою чи лляною олією — це запобігає розтріскуванню й задиркам.
Мотоінструмент, шланги й умови зберігання
Бензинова техніка потребує окремої уваги. Бензин у баку втрачає властивості приблизно за 30–60 днів і залишає смолистий осад у карбюраторі, тому паливо або зливають повністю й виробляють залишок на холостих обертах, або додають стабілізатор. Далі чистять повітряний фільтр, викручують свічку, заливають у циліндр 5–10 мл моторної олії й кілька разів прокручують стартер. Акумуляторний інструмент зберігають із зарядом 40–60 відсотків і обов’язково в теплі — мороз безповоротно знижує ємність літієвих батарей.
Шланги й системи поливу звільняють від води до перших приморозків: залишкова волога, замерзаючи, рве стінки зсередини. Шланг згортають вільними кільцями діаметром не менше 40 см і зберігають у плюсовій температурі. Обприскувач промивають чистою водою, прокачують її крізь розпилювач, знімають і просушують манжети та прокладки.
Саме місце зберігання важить не менше за чистку. Оптимально — сухе приміщення з вологістю до 60 відсотків, де інструмент висить на стіні, а не стоїть на бетонній підлозі: бетон постійно віддає вологу вгору. Дрібний інвентар зручно тримати у відрі з піском, змоченим олією, — старий, але дієвий спосіб.
Наприкінці варто скласти короткий перелік того, що вимагає заміни: тріснутий держак, розбитий храповик, зношена пружина секатора. Узимку такі деталі коштують дешевше й купуються без поспіху, а навесні інструмент буде готовий до першого теплого дня.
