785
Восени газон псує не мороз і не посуха, а звичайне опале листя, яке пролежало на траві кілька тижнів. Під шаром мокрого листя злаки залишаються без світла, повітря під ним не рухається, вологість тримається майже стовідсоткова. Саме в таких умовах розвивається сніжна пліснява — навесні на цих місцях лишаються бурі плями діаметром від 10 до 40 см.
В Україні основний листопад припадає на другу половину жовтня — першу декаду листопада, на півдні він розтягується до кінця листопада. Це означає, що газон під деревами треба буде обходити не один раз, а щонайменше три-чотири, з інтервалом сім-десять днів. Одноразове прибирання «коли все опаде» майже завжди запізніле: нижні шари до того часу вже злежалися.
Правило просте: трава не повинна лишатися накритою довше ніж тиждень. Якщо крізь листя ще видно зелень, поспішати нікуди; якщо це суцільний мокрий килим — маєте кілька днів.
Скошувати чи згрібати
Найшвидший спосіб — не збирати листя взагалі, а подрібнити його газонокосаркою. Косарку ставлять на висоту 5-6 см і проходять по сухому листю два-три рази в різних напрямках, поки шматочки не стануть розміром приблизно з ніготь. Подрібнене листя провалюється між стеблами до ґрунту й за зиму розкладається, повертаючи газону калій, кальцій і органіку. Обмеження одне: шар листя перед скошуванням має бути тонким, таким, крізь який трава проглядає приблизно наполовину.
Якщо листя лежить суцільно й до того ж мокре, подрібнення не спрацює — косарка забиватиметься, а грудки вологої маси однаково задушать траву. Тоді працюють віяловими граблями, які не рвуть дернину. Металеві прямі граблі для газону не підходять: вони видирають траву разом із коренями.
Останнє скошування газону роблять тоді, коли трава фактично зупинила ріст — зазвичай це кінець жовтня в північних областях і середина листопада на півдні. Висота останнього зрізу 4-5 см: коротша трава гірше зимує, довша вилягає й підпріває. Після цього газон має піти в зиму чистим, без куп листя по кутах і без забутих мішків на траві.
Куди подіти зібране листя
Спалювати листя в Україні заборонено — за це передбачені штрафи, та й практичного сенсу немає: разом із димом втрачається вся органіка. Найпростіша альтернатива — компост. Саме листя перепріває довго, півтора-два роки, бо в ньому багато вуглецю й мало азоту. Процес пришвидшується вдвічі, якщо листя пошарувати зі скошеною травою, гичкою чи кухонними рештками в пропорції приблизно три частини листя на одну частину зелені й раз на місяць проливати купу водою.
Другий варіант — мульча. Сухе листя шаром 10-15 см чудово вкриває пристовбурні кола молодих дерев, полуничні грядки й багаторічні квітники, захищаючи корені від безсніжних морозів. Щоб мульчу не рознесло вітром, її притискають гілками. Не варто мульчувати листям грядки, де навесні буде рання зелень: під ним довше тримається холод і охоче зимують слимаки.
Окремо варто пам’ятати про листя горіха й дуба. Воно жорстке, розкладається повільніше за яблуневе чи липове, тому такі рештки краще складати в окрему купу й давати їм два сезони. Уражене паршею чи плямистістю листя плодових дерев у мульчу не йде: його закладають у глибину компостної купи.
Практичний мінімум такий: раз на тиждень протягом жовтня пройтися по газону, тонкий шар подрібнити косаркою, товстий — згребти й перекласти в компост чи під кущі. Витрачається на це щоразу пів години, а навесні газон виходить з-під снігу рівним, без випрілих плям.
