1907
Старіння довго сприймали як процес, який медицина може лише супроводжувати. Сьогодні вчені намагаються впливати на конкретні механізми старіння клітин — від накопичення сенесцентних клітин до змін у роботі генів.
Сенолітики — одна з найбільш відомих груп експериментальних підходів. Вони мають вибірково знищувати старі клітини, які перестали ділитися, але продовжують виділяти запальні сигнали.
Такі клітини накопичуються з віком і можуть впливати на сусідні тканини, підтримуючи хронічне запалення.
У тваринних моделях видалення частини сенесцентних клітин іноді покращувало функцію окремих органів і фізичні показники.
Інший напрям — часткове перепрограмування клітин. Ідея полягає у тому, щоб повернути частину молекулярних ознак у більш молодий стан без втрати спеціалізації клітини.
Цей підхід ще ризикованіший, тому що надмірне перепрограмування теоретично може підвищувати ризик неконтрольованого росту.
Окремо досліджують метформін, препарати класу GLP-1 та інші ліки, які можуть опосередковано впливати на метаболічні шляхи старіння.
Поки що жоден із цих підходів не довів, що здатен безпечно «зупинити старіння» у здорової людини. Більшість робіт перебуває на ранніх стадіях.
