Звук легкосплавного диска, який торкається бордюру, знайомий багатьом водіям. Сьогодні така помилка стала дорожчою й помітнішою, ніж раніше, і причина не лише в неуважності за кермом. Сучасні автомобілі дедалі частіше отримують великі колеса з дуже низьким профілем шин, тому метал фактично залишається без захисту.

Ще два десятиліття тому навіть великі седани часто їздили на 15- або 16-дюймових колесах із високою боковиною. Тепер 18–20 дюймів можна зустріти навіть на масових хетчбеках і кросоверах.
Великий диск візуально заповнює колісну арку й робить автомобіль спортивнішим. Саме тому дизайнери люблять збільшувати діаметр коліс, особливо у дорогих комплектаціях.
Але разом із діаметром зменшується висота шини. Її боковина вже майже не виступає за край диска й не може прийняти на себе легкий контакт із бордюром.
Є й інші мінуси. Великі колеса зазвичай важчі, шини для них коштують дорожче, а тонка боковина гірше поглинає дрібні нерівності.
Через це одна й та сама модель на 17-дюймових колесах може їхати м’якше й тихіше, ніж дорожча комплектація на 19- або 20-дюймових.
У випадку легкого косметичного пошкодження диск часто можна відновити. Глибокі тріщини, сильна деформація або удар, який вплинув на герметичність і геометрію, уже потребують професійної оцінки.
Тому великі диски — це насамперед компроміс. Вони можуть покращувати зовнішність і реакції автомобіля, але роблять його дорожчим у повсякденній експлуатації й значно менш поблажливим до звичайного міського бордюру.
Джерело: https://www.autocar.co.uk/opinion/new-cars/i-kerbed-wheel-%E2%80%93-are-car-designers-really-blame

1498