Після початку садочка або школи батькам часто здається, що дитина хворіє безперервно. Насправді часті респіраторні інфекції в перші роки активного спілкування з іншими дітьми можуть бути нормальним явищем: більшість маленьких дітей переносять кілька застуд на рік, а в колективі їх може бути ще більше.

Застуди викликають різні віруси, тому перенесена одна інфекція не захищає від десятків інших. Коли дитина починає активно контактувати з великим колективом, кількість нових вірусів різко збільшується.
Коли часті хвороби все ж потребують уваги
Важливо дивитися не лише на кількість застуд, а й на їх характер. Якщо кожна інфекція минає звичайно, дитина нормально росте, набирає вагу й між епізодами почувається добре, це менш тривожно.
Насторожують дуже тяжкі або незвичні інфекції, часті пневмонії, потреба у внутрішньовенних антибіотиках, поганий набір ваги, хронічна діарея або інші ознаки загального неблагополуччя.
Тривалий нежить або кашель не завжди означають нову застуду кожні кілька днів. Симптоми однієї вірусної інфекції можуть триматися до десяти днів, а наступний вірус інколи починається ще до повного зникнення попередніх симптомів.
Антибіотики не запобігають вірусним застудам і не потрібні при кожному нежиті. Їх використовують лише при бактеріальних інфекціях, коли є відповідні показання.
Найреальніші профілактичні заходи — миття рук, вентиляція приміщень, вакцинація за календарем, достатній сон і загалом повноцінне харчування.
«Імунні сиропи» та випадкові вітамінні комплекси не можуть зробити дитину нечутливою до всіх вірусів у класі.
Якщо батьків турбує не просто частота, а тяжкість хвороб або те, що дитина не відновлюється між ними, це варто обговорити з педіатром.
Частота застуд з віком зазвичай зменшується, оскільки імунна система вже зустрічалася з більшою кількістю вірусів. Тому школяр, який кілька років відвідує колектив, часто хворіє рідше, ніж дитина в перший рік садочка.
Якщо дитина має алергічний риніт, постійна закладеність і нежить можуть помилково виглядати як нескінченна застуда. У такому разі важливо оцінювати характер виділень, сезонність і супутній свербіж очей або носа.
Окремим приводом для огляду є ситуація, коли інфекції постійно ускладнюються отитами, синуситами або пневмоніями. Один такий епізод ще не означає порушення імунітету, але повторюваний тяжкий перебіг заслуговує на увагу.
Якщо дитина відвідує школу з недолікованими симптомами і мало спить, відновлення може затягуватися. Тому профілактика включає не лише миття рук, а й достатній відпочинок під час хвороби.

720