Складну мережу шляхів знайдено під Антарктидою: її виявили тюлені з датчиками

В умовах кліматичної кризи, що нависла над планетою й обрушила на Землю неймовірні хвилі спеки, посухи та лісових пожеж, вчені намагаються з’ясувати якнайбільше про те, якими можуть бути наслідки для людства і планети загалом, пише SciTechDaily.

У новому дослідженні команда з Каліфорнійського технологічного інституту звернулася по допомогу до тюленів, оснащених датчиками, і підводних апаратів. У результаті їм вдалося простежити шляхи талої води в погано вивченому морі Беллінсгаузена. Ба більше, вченим вдалося розкрити раніше невідому складну мережу, якою рухається тала вода шельфових льодовиків Антарктиди.

 

Зазначимо, що танення льодовикових щитів Антарктиди сьогодні посилюється глобальним потеплінням планети, що зі свого боку впливає на танення льодів по всьому континенту. Результати дослідження показують нові підводні особливості та течії, які допомагають передбачити майбутнє підвищення рівня моря шляхом розуміння цих взаємопов’язаних процесів.

Потепління, спричинене зміною клімату, призвело до того, що шельфові льодовики Антарктиди втрачають лід прискореними темпами. Велика частина талої води походить з-під шельфових льодовиків, утворюючи під ними цілу мережу течій теплої води. Коли ця вода потрапляє в океан, вона розноситься океанськими течіями навколо узбережжя Антарктиди, змінюючи швидкість танення льодовиків, розташованих нижче за течією.

За словами професора екологічних наук та інженерії Каліфорнійського технологічного інституту Енді Томпсона, раніше вчені думали про шельфові льодовики як про ізольовані системи. Але тепер нове картування цих шляхів талої води показує, що більшість антарктичних шельфових льодовиків насправді з’єднані течіями. Науковці наголошують, що це розуміння надзвичайно важливе для розуміння та прогнозування танення та підвищення рівня моря в майбутньому.

Простими словами, вчені виявили, що події на одному шельфовому льодовику так чи інакше торкнуться й інших. Щоб точно передбачити, якими саме будуть наслідки, вчені мають зрозуміти «ефект доміно», який кожен із них чинить один на одного.

Нове дослідження зайняло близько 10 років, протягом яких вчені використовували комбінацію методів. У результаті даних, отриманих від підводних апаратів і тюленів, вчені виявили нову течію, якою тала вода слідує через море Беллінсгаузена.

За словами Томпсона, море Беллінсгаузена — недостатньо вивчений регіон, проте він також є першим місцем, де тепла тала вода з Атлантичного і Тихого океанів досягає шельфових льодовиків. У міру танення шельфових льодовиків вода стає прохолоднішою та свіжішою, зменшуючи її здатність до танення.

Зазначимо, що вчені не вперше використовували тюленів для підводної розвідки. Раніше дослідники вже оснащували тварин невеликими датчиками, що вимірюють властивості океану, коли тварини подорожують і пірнають у пошуках їжі. У результаті вчені об’єднали інформацію з різних джерел і змогли визначити такі властивості як:

1. температура океану;
2. солоність;
3. вміст кисню;
4. концентрація частинок у воді.

Ученим вдалося визначити два шляхи талої води, що беруть початок на різних шельфових льодовиках Антарктиди. Перший — прямує вздовж узбережжя і може прискорити танення льодовиків, розташованих нижче за течією; другий — повертає воду назад в океан.

Цікаво, що дані щодо тюленів виявили раніше невідому западину або каньйон на морському дні, який команда досить доречно назвала «Тюленячим жолобом».