593
У цих птахів повільний життєвий цикл, на рік пара в найкращому разі має один пташеня.
Міграція через Україну виснажує великого подорлика — червонокнижного птаха перед сезоном розмноження
Можливо, коли щодня гинуть люди, думати про якихось птахів дещо дивно, але шкоду, яку війна завдає дикій природі, важко переоцінити. І важко усвідомити масштаб її наслідків для всього живого за обставин, коли українські вчені не мають змоги проводити власні дослідження. Тим цінніша допомога колег, як це вийшло з роботою британських орнітологів, які розслідували, як бойові дії в Україні вплинули на міграцію великого подорлика — червонокнижного птаха, який перебуває під охороною, повідомляє IFlScience.
Британські вчені вивчали цих птахів ще до повномасштабної війни, досліджуючи негативні наслідки погоди, посухи, руйнувань довкілля, зміни землекористування. Коли до цього переліку додалася війна, інші чинники, небезпечні для життя птахів, відсунулися на другий план.
Великий подорлик знаходиться пыд загрозою вимирання: у середині 90-х в Україні налічувалося 40-60 пар, зараз близько 10-20. Проводячи зими у теплих країнах, сюди вони повертаються навесні для гніздування, долаючи тисячі кілометрів – самці, наприклад, летять зі Східної Африки. Їхня територія проживання — українське Полісся, зокрема Житомирська, Чернігівська, Рівненська області, північна частина Київської.
Британські орнітологи стежили за 19 великими подорліками, оснащеними пристроями GPS-стеження. І вже перша військова міграція птахів навесні 2022 року дуже відрізнялася від усіх попередніх.
Відповідно до результатів дослідження, подорликам доводилося сильно відхилятися від звичайного маршруту, робити менше зупинок відпочинку в дорозі, повільніше рухатися. Так, наприклад, тривалі зупинки, щоб поїсти та зібратися з силами, до 2022 року робили 90% птахів, тепер зупиняється на дозаправку лише третина. Час міграції у самок зріс зі 193 до 246 годин, у самців — зі 125 до 181 години. У середньому, хижакам доводилося долати зайві 85 кілометрів, щоб дістатися місця гніздування.
Усе це збільшило енергетичні витрати на міграцію та ризик смертності, оскільки птахам доводилося летіти навіть знесиленими, щоб швидше залишити зони бойових дій. До місць гніздування підорлики добираються в виснаженому стані через сильну схильність до стресу, а це негативно впливає на час їхнього відновлення перед розмноженням. До того ж, із потомством у подорликів і до війни все було непросто. У цих птахів повільний життєвий цикл, на рік пара в найкращому разі має один пташеня.
На думку орнітологів, тривалі наслідки впливу війни можуть призвести до зникнення цих рідкісних хижаків на території України.
