644
Біологи з Державного університету в Цюриху (UZH) вивчали поведінку звичайних ігрунків у Бразилії. Під час роботи вчені помітили дивовижну особливість цих приматів: тварини підслуховують “розмови” один одного.
Звичайні ігрунки – ідеальний вид для вивчення соціальної поведінки приматів, оскільки у цих тварин дуже “тісна” соціальна структура. Вони живуть сім’ями по 15 особин, сім’ї входять до складу більших груп і кланів. За виховання дітей у такому суспільстві відповідає весь клан, а не тільки сім’я, тому в цих приматів сильно розвинені навички комунікації. Причому вчені вже давно помітили, що особини можуть виділяти окремих родичів і спілкуватися тільки з ними. Але як примати вирішують, з ким “дружити”?
Вивченням цього питання зайнялася команда Рахеля Брюггера. Під час експерименту дослідники вивчали реакцію ігрунків на записані “діалоги” їхніх родичів. Ці розмови були записані в різних ситуаціях, деякі з них відображали агресивну поведінку (незадоволене бурмотіння на жебрацтво дитини), інші ж були доброзичливими (пропозиція їжі протилежній статі).
Щоб зрозуміти реакцію ігрунків, вчені фіксували температуру носа мавп за допомогою інфрачервоних камер: зміна температури відображає емоційну реакцію, наприклад, різке зниження температури говорить про максимальну зацікавленість.
Так учені змогли визначити, що ігрунки швидко “включаються” в те, що відбувається, коли чують саме діалог. Самотні бурмотіння родичів зовсім не цікавили приматів. Автори дослідження зазначають, що це свідчить про те, що тварини розуміють, коли відбувається “розмова”.
Після того як мавпи прослуховували записи, вчені дозволяли їм заходити в кімнату, з якої йшов звук. Усередині приміщення вчені встановили дзеркало, оскільки доведено, що ці мавпи не впізнають власне відображення. Автори роботи сподівалися, що відображення буде визнано мавпами джерелом звуку.
Дослідники виявили, що примати підходять до дзеркала тільки в тому разі, якщо раніше почута розмова свідчила про те, що тут можна отримати якусь користь, наприклад, їжу.
Автори роботи резюмують, що така поведінка може свідчити про те, що тварини не тільки уважно спостерігають за взаємодіями інших мавп, а й інтерпретують їхню комунікацію, намагаючись отримати користь.
