Ураження дрібних судин мозку можуть розвиватися роками без очевидних симптомів. Людина продовжує працювати, запам’ятовувати інформацію та вести звичне життя, але на магнітно-резонансній томографії вже видно зміни. Канадські дослідники перевірили, чи пов’язана поява таких знахідок із кількістю ультраоброблених продуктів у повсякденному харчуванні.

Команда Університету Макмастера проаналізувала інформацію про 8783 дорослих канадців віком 35–69 років, які не мали встановлених серцево-судинних захворювань. Учасники повідомляли, що їли протягом попереднього року, а фахівці досліджували знімки мозку. Неврологи оцінювали МРТ, не знаючи відповідей людей про їхнє харчування.
У центрі уваги були безсимптомні інфаркти мозку та зміни білої речовини — ділянок, через які передаються нервові сигнали. Такі ознаки знайшли приблизно у дев’яти відсотків учасників. Серед тих, хто споживав найменше ультраобробленої їжі, частка становила 8,1%, а серед прихильників найбільшої кількості таких продуктів — 11,3%.
Це приблизно на 40% вищий відносний показник у групі з найбільшим споживанням. Він не означає, що снеки або газованка гарантовано спричиняють ураження мозку в чотирьох із десяти людей. Дослідження виявило статистичний зв’язок, а не прямий доказ причини.
До ультраоброблених продуктів дослідники зараховували, зокрема, солодкі напої, фасовані снеки, готові страви та деякі види сніданкових пластівців. При аналізі враховували вік, рівень доходу, куріння, фізичну активність, підвищений тиск і діабет. Попри це зв’язок зберігся, хоча інші невраховані чинники цілком могли вплинути на результат.
Цінність роботи в тому, що можливі зміни в мозку виявили до появи скарг на пам’ять чи мислення. Практичний висновок не в тому, щоб назавжди заборонити собі конкретний продукт, а в тому, щоб оцінити загальний раціон: як часто готові закуски, солодка газованка й швидкі перекуси витісняють звичайну їжу — овочі, бобові, цільні злаки та інші менш оброблені продукти.

993