1784
П’ятдесят пошматованих шматочків тваринної шкіри, які Penn Museum придбав у єгипетського торговця старожитностями ще 1911 року, виявилися сторінкою невідомої римської юридичної книги. Тексту понад 1600 років, він написаний латиною з обох боків і стосується цілком буденних для імперії проблем — податків, утримання доріг, постачання зерна та використання громадських будівель.
Розшифровкою займався Matthijs Wibier, фахівець із римського права в University of Cincinnati. Найбільші сім фрагментів довелося буквально складати як пазл. Після реконструкції стало зрозуміло, що це була двостороння сторінка невеликого збірника імператорських законів кінця IV століття.
Вона містить постанови, пов’язані з імператорами Constantius II та Julian the Apostate, які правили між 337 і 363 роками. Особливість у тому, що цей текст не відповідає жодному з відомих великих римських legal codes.
Відомі кодекси зазвичай містили величезні масиви законів. Wibier припускає, що знайдений том був набагато компактнішим — практично робочим довідником, який чиновник міг возити із собою. Цільовою аудиторією могли бути податкові службовці, землевласники або їхні адвокати.
Якість письма теж натякає на серйозне призначення. Текст виконаний акуратним професійним почерком, а на одній стороні є три фрагменти червоного чорнила, якими виділяли важливі місця.
Навіть розташування цих червоних позначок допомогло відновити будову книги. Пергамент має гладший і шорсткіший боки. Порівнюючи поверхню шкіри, напрямок тексту та те, де з’являлися рубрикації, дослідник зміг визначити, яка сторона була правою сторінкою розвороту, а яка — лівою.
Для читання слабких чорнил Wibier використовував ультрафіолетове освітлення, яке посилювало контраст. Збережені закони показують, що римська влада приділяла багато уваги інфраструктурі.
Один фрагмент стосується дорожньої системи й збору коштів на її утримання. Дослідник припускає, що заможних громадян могли зобов’язувати підтримувати дороги в належному стані та брати участь у забезпеченні зернового постачання. Інший закон застерігав від поводження з громадськими будівлями так, ніби це приватна власність.
Такі уривки цінні тому, що показують не парадну історію імператорів і битв, а щоденну адміністративну роботу держави. Для істориків права важливий і сам факт існування малого практичного збірника: імперські постанови могли циркулювати не тільки у великих офіційних кодексах, а й у спеціалізованих добірках.
Penn Museum зберігає сотні неопублікованих рукописних фрагментів з Єгипту — на папірусі, пергаменті й шкірі, різними мовами та письмом. Дослідники вважають, що історія цієї сторінки демонструє, скільки нової інформації про античний світ досі може буквально лежати нерозібраною в музейних фондах.
https://phys.org/news/2026-08-expert-pieces-puzzle-fragments-year.html
