1367
Китай підготував до польоту найскладніший роботизований комплекс у своїй місячній програмі: Chang’e-7 складається з орбітального апарата, посадкової платформи, ровера та окремого «стрибаючого» мініапарата, який має проникати в затінені ділянки біля південного полюса й шукати водяний лід. Запуск планували на 24 серпня 2026 року, однак 23 серпня стало відомо, що через несприятливу погоду його суттєво відклали, потенційно навіть до 2027 року.
Апарат уже доставили на космодром Веньчан, а ракета Long March 5 Y14 була підготовлена до старту. Основною ціллю посадки визначено район краю кратера Шеклтон — одну з найцікавіших областей південного полюса Місяця.
Причина такого інтересу — поєднання постійно освітлених височин і кратерів, на дно яких майже ніколи не потрапляє пряме сонячне світло. У цих надзвичайно холодних пастках мільярдами років може зберігатися водяний лід.
Після запуску орбітальний модуль Chang’e-7 має кілька місяців працювати навколо Місяця, перш ніж посадкова система спробує сісти біля Шеклтона. На поверхні вона розгорне ровер та спеціальний hopping probe.
Саме «стрибун» є однією з найцікавіших частин місії. Його створили для переходу від освітлених ділянок до затінених кратерів, куди звичайному сонячному роверу дістатися складно. Система активного поглинання удару має дозволити йому приземлятися навіть на нахилених схилах.
Пошук льоду відбуватиметься кількома способами — від дистанційних вимірювань з орбіти до безпосереднього дослідження затінених районів. Китайські науковці наголошують, що наявність води на полюсах має сильні непрямі докази, але її кількість, форма залягання та доступність для майбутнього використання ще не визначені.
Chang’e-7 також випробує нову систему навігації за зображеннями місцевих орієнтирів у далекому космосі. Для точного польоту біля полюса це важливо через складний рельєф, довгі тіні та специфічне освітлення.
На борту є низка міжнародних інструментів. Російський комплекс на посадковому модулі досліджуватиме пил і плазму, Італія надала лазерний відбивач, а Бахрейн та Єгипет створили гіперспектральну камеру для орбітального апарата. Таїланд бере участь із детектором високоенергетичних частинок.
Окремий оптичний телескоп ILO-C планують установити безпосередньо на посадковій платформі. Він має робити ширококутні кольорові астрономічні зображення з поверхні Місяця, зокрема спостерігати площину Чумацького Шляху.
Місія є частиною ширшої програми. Chang’e-8 приблизно у 2028 році має випробовувати технології використання місячного ґрунту для будівництва, а обидва проєкти повинні підготувати рішення для майбутньої Міжнародної місячної дослідницької станції та китайської пілотованої висадки, яку країна планує до 2030 року.
