1306
Сучасний телевізор виглядає як велика гладка поверхня, тому інстинктивно хочеться очищати його так само, як дзеркало або вікно. Саме тут і виникає ризик: покриття екранів значно делікатніше за звичайне скло, а агресивний засіб або груба серветка можуть залишити пошкодження, які вже не прибираються.
Насамперед не варто використовувати паперові рушники й газети. Вони здаються м’якими, але їхня структура може бути досить грубою для тонкого покриття дисплея. Крім того, папір залишає дрібні волокна й часто змушує сильніше натискати на поверхню.
Друга небезпечна категорія — універсальні засоби для скла. Формули з аміаком або іншими активними компонентами розраховані на звичайні скляні поверхні й можуть поступово пошкоджувати антиблікове покриття. Наслідок інколи проявляється не одразу, а після регулярного використання.
Спиртові серветки теж не є універсальним рішенням. Для багатьох твердих поверхонь вони зручні, але на дисплеї можуть змінювати верхній шар. Якщо виробник прямо не дозволяє такий спосіб очищення, безпечніше не експериментувати.
Засоби з відбілювачем для екрана неприйнятні. Вони занадто агресивні і можуть пошкодити не лише покриття, а й пластик навколо панелі. Особливо небезпечно, якщо рідина потрапляє у стики.
Для звичайного пилу достатньо сухої чистої мікрофібри. Телевізор краще вимкнути й дати йому охолонути, після чого легко пройтися по поверхні без натиску. Якщо залишилися відбитки, мікрофібру можна ледь зволожити водою.
Рідину не варто розпилювати прямо на екран. Навіть якщо сам засіб безпечний, крапля може стекти під рамку. Серветка має бути лише трохи вологою, а після очищення поверхню можна пройти сухою тканиною.
У різних виробників покриття екранів відрізняються, тому інструкція конкретної моделі залишається найкращим орієнтиром. Просте правило однакове для всіх: мінімум хімії, мінімум вологи й жодного сильного натиску.
Джерело: https://www.thespruce.com/what-not-to-use-when-cleaning-your-tv-screen-12012498
