Кухонний фартух забруднюється непомітно. Пара, краплі жиру та дрібні бризки осідають навколо плити й мийки, а через кілька тижнів плитка вже виглядає тьмянішою. Найскладніше — не довести справу до моменту, коли наліт доводиться відтирати довго й агресивно.
Для більшості гладких плиток працює простий принцип: спочатку розм’якшити забруднення, а вже потім витирати. Тепла вода з м’яким мийним засобом часто справляється краще, якщо залишити її на поверхні на кілька хвилин.
Для стійких плям можна використовувати меламінову губку, але спочатку варто перевірити її на непомітній ділянці. Вона працює як дуже дрібний абразив і може бути небажаною для делікатних або глянцевих поверхонь.
Особливу увагу потрібно приділяти швам. Жир швидше затримується в пористій затирці, тому там краще працювати невеликою щіткою, а не сильно натискати губкою по всій поверхні.
Не варто змішувати різні сильні засоби. Хлор, кислоти й аміак можуть створювати небезпечні пари, а для звичайного кухонного жиру така агресивна хімія часто взагалі не потрібна.
Після очищення фартух краще протерти чистою вологою тканиною, щоб прибрати залишки засобу, а потім висушити. На блискучій плитці саме висушування зменшує кількість розводів.
Найкраще працює коротке регулярне очищення після активного приготування їжі. Свіжі бризки знімаються за секунди, тоді як старий полімеризований жир потребує значно більше часу.
Тому головний секрет не в «чарівному» засобі, а в тому, щоб дати нальоту розм’якнути й не використовувати надто грубі інструменти. Так плитка довше зберігає блиск і не потребує агресивного генерального миття.

1444