Імунна система мозку в дорослої людини виявилася менш ізольованою від решти організму, ніж припускали протягом десятиліть. Аналіз тканин показав, що клітини, які походять із кісткового мозку та циркулюють у крові, можуть проникати в мозок і поступово набувати властивостей мікроглії — його спеціалізованих імунних клітин.

Мікроглія відповідає за очищення тканини від пошкоджених клітин, контроль запалення і підтримання нормальної роботи нервової системи. Традиційно вважалося, що ця популяція формується дуже рано під час ембріонального розвитку і надалі підтримує себе практично самостійно.
Нове дослідження використало соматичні мутації як природні мітки походження клітин. Такі мутації накопичуються в клітинах кровотворної системи протягом життя й можуть допомогти встановити, чи мають дві клітини спільного предка.
Порівняння генетичних міток показало, що частина клітин у мозку походила не від початкової ембріональної популяції мікроглії, а від клітин крові.
Процес ставав помітним уже в середньому віці й посилювався зі старінням. Це означає, що склад імунної системи мозку не є повністю стабільним протягом життя.
Після проникнення в тканину клітини змінювали свою програму і ставали подібними до місцевої мікроглії. Проте вони не обов’язково були повністю ідентичними клітинам, які перебували в мозку від раннього розвитку.
Відмінності можуть мати значення для старіння та нейродегенеративних процесів, оскільки мікроглія бере участь у запаленні, очищенні білкових агрегатів і реакції на ушкодження.
Результат не означає, що проникнення клітин із крові саме по собі спричиняє хвороби. Дослідження насамперед змінює базове уявлення про походження й оновлення імунних клітин мозку.
Подальша робота має з’ясувати, за яких умов зовнішні клітини потрапляють у мозок, чим вони функціонально відрізняються від первинної мікроглії та чи можна впливати на цей процес під час старіння.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/08/260814011033.htm

1157