Середня температура Середземного моря в липні 2026 року досягла 27°C — це найвищий показник для цього місяця за весь період спостережень. На початку серпня буй біля Майорки зафіксував уже 33°C. Аналіз кліматологів показав, що головним чинником такого рівня нагрівання стало спричинене діяльністю людини глобальне потепління.

Оцінку проводила група World Weather Attribution, яка використовує кліматичні спостереження та моделювання, щоб визначити внесок зміни клімату в конкретні екстремальні явища.
За розрахунками, антропогенне потепління додало приблизно 2°C до температури Середземного моря і близько 1,4°C до температур західноєвропейських морів.
Пікові значення, зафіксовані цього року в східній і західній частинах Середземного моря, Біскайській затоці та біля Піренейського узбережжя, без впливу глобального потепління були б практично неможливими.
У Кельтському морі біля берегів Великої Британії та Ірландії такі температурні екстремуми в умовах клімату без антропогенного потепління очікувалися б приблизно раз на сто років.
Морські теплові хвилі охопили близько 90% Біскайської затоки та 80% західної частини Середземного моря. За оцінкою дослідників, без глобального потепління площа таких аномально теплих вод становила б близько 40%.
Наслідки стосуються не лише океанічних екосистем. Тепліше море підвищує вологість і нічну температуру в прибережних районах, а накопичена в океані енергія може посилювати інтенсивні шторми пізніше протягом року.
Для морських організмів різке підвищення температури здатне спричиняти масову загибель, порушувати харчові ланцюги та змушувати види переміщуватися на північ у пошуках прохолодніших вод.
Не всі організми можуть достатньо швидко змінити ареал або пристосуватися. Саме тому дослідники попереджають, що для частини морських видів температура дедалі ближче підходить до меж фізіологічної адаптації.

1141