2548
Класичне лечо часто перевантажують додатковими овочами — морквою, цибулею, іноді навіть кабачками. Але в цьому рецепті акцент зроблено саме на двох головних продуктах: м’ясистому солодкому перці та стиглих помідорах. Завдяки цьому готова заготівля виходить дуже чистою за смаком: перець залишається великими соковитими шматками, а томатний соус стає густим, яскравим і ароматним без зайвих домішок.
Для такого лечо особливо важливий вибір овочів. Помідори краще брати стиглі, м’ясисті й не надто водянисті, адже саме вони створюють основу соусу. Перець бажано використовувати великий, товстостінний і добре визрілий. Червоні плоди дають найнасиченіший колір, хоча частину можна замінити жовтими або помаранчевими, якщо хочеться більш строкатої заготовки.
Інгредієнти
- помідори — 3 кг;
- болгарський перець — 2,5 кг;
- сіль — 2 ст. л.;
- цукор — 6 ст. л.;
- соняшникова олія — 150 мл;
- часник — 6 зубчиків;
- оцет 9% — 80 мл.
Помідори миють, видаляють плодоніжки й нарізають великими шматками. Далі їх подрібнюють блендером або пропускають через м’ясорубку. Якщо шкірка дуже груба, її можна попередньо зняти, але в базовому рецепті це не обов’язковий етап.
Томатну масу переливають у велику каструлю з товстим дном, доводять до кипіння й варять приблизно 15 хвилин. За цей час частина зайвої вологи випаровується, і соус стає густішим. Саме цей попередній етап дозволяє потім не переварювати сам перець.
Болгарський перець очищають від насіння та білих перегородок і нарізають великими шматочками. Дуже дрібно різати не варто: у хорошому лечо перець має залишатися помітним і після термічної обробки, а не розчинитися в томатах.
Підготовлений перець частинами додають до киплячого томатного соусу. Разом із ним вводять сіль, цукор і соняшникову олію. Масу обережно перемішують, намагаючись не ламати шматки.
Лечо варять ще приблизно 15 хвилин. За цей час перець стає м’якшим, але повинен зберегти форму. Якщо тримати його на вогні занадто довго, він втратить текстуру й заготовка стане більше схожою на овочеве пюре.
Часник подрібнюють і додають ближче до завершення приготування разом з оцтом. Після цього лечо проварюють ще близько трьох хвилин. Саме короткий фінальний нагрів допомагає зберегти більш виразний часниковий аромат.
Гаряче лечо одразу розкладають у сухі стерилізовані банки й герметично закручують. Банки перевертають, тепло вкутують і залишають до повного охолодження.
У готовому вигляді це дуже універсальна заготівля. Її можна подавати холодною як овочеву закуску, розігрівати до м’яса чи картоплі або використовувати як готову томатно-перцеву основу для інших страв. Саме відсутність моркви й цибулі робить смак максимально виразним і «перцевим».
