2547
Документальний фільм «Oasis: Don’t Look Back in Anger» показав один із моментів, на який фанати гурту чекали роками, — першу спільну репетицію Ліама і Ноела Галлагерів після тривалого розриву. Брати не грали разом близько 15 років, тому навіть їхня перша зустріч у репетиційній кімнаті проходила під прихованими камерами.
Спочатку Ноел репетирував разом з іншими музикантами, тоді як Ліам приєднався пізніше. Атмосфера була напруженою, але молодший Галлагер швидко розрядив її у своєму звичному стилі: щойно зайшовши до кімнати, він почав коментувати обладнання барабанщика, а потім одразу став до мікрофона.
Після завершення своєї частини репетиції Ліам просто пішов додому, тоді як інші учасники гурту залишилися грати далі. Цей епізод у фільмі подано майже без пояснень, однак саме він добре показує, що повернення Oasis не почалося з довгих емоційних розмов або публічного примирення.
Згодом стосунки братів стали значно спокійнішими. У стрічці Ноел виглядає більш сентиментальним, ніж його звикли бачити шанувальники, і кілька разів емоційно реагує на підтримку публіки. Ліам натомість зберігає звичну різкість, але водночас демонструє значно дисциплінованіший підхід до роботи.
Фільм також показує, що за час туру між братами сформувався новий формат спілкування. Вони не намагаються повернути стосунки до того, якими вони були в 1990-х, але вже можуть працювати разом без постійних конфліктів. У них навіть з’явився спільний груповий чат, який став однією з деталей нового етапу їхнього спілкування.
Документалісти свідомо не заглиблюються у всі старі суперечки та не повертаються до кожного публічного конфлікту Oasis. Натомість фокус зміщено на те, як гурт знову навчився функціонувати після багаторічної паузи і як реакція фанатів поступово впливала на стосунки між братами.
Саме ця зміна стала однією з центральних ліній картини: замість гучного примирення глядач бачить поступову адаптацію двох людей, які десятиліттями були водночас найближчими родичами й головними суперниками.
