Захист Землі від потенційно небезпечних астероїдів давно перестав бути суто фантастичним сюжетом. Після успіху місії DART стало відомо, що невелике небесне тіло справді можна трохи змістити з орбіти за допомогою прямого удару космічного апарата. Проте для значно більших астероїдів такого імпульсу може виявитися недостатньо, і тому в наукових дискусіях періодично повертається ідея використання ядерного заряду.

DART у 2022 році навмисно врізався в астероїд Діморф, який обертається навколо більшого Дідіма. Мета місії полягала не в знищенні об’єкта, а в тому, щоб перевірити, чи можна вимірювано змінити його рух. Експеримент спрацював: орбітальний період Діморфа змінився, довівши працездатність методу кінетичного удару для відносно невеликих тіл.
Проблема починається зі зростанням розміру астероїда. Об’єкт діаметром у кілометр або більше має величезну масу, а енергія потенційного зіткнення з Землею може бути глобально руйнівною. Щоб помітно змінити траєкторію такого тіла, потрібно або дуже багато часу до прогнозованого удару, або значно потужніший імпульс.
Один із запропонованих сценаріїв — не підривати заряд усередині астероїда, як у кіно, а здійснити вибух поряд із поверхнею. Випромінювання та удар можуть нагріти й випарувати частину зовнішнього матеріалу. Потік речовини, що вилітає з одного боку, створює реактивний імпульс і трохи змінює швидкість об’єкта. Якщо це зробити достатньо рано, навіть невелика зміна швидкості з часом перетворюється на велику різницю в положенні астероїда відносно Землі.
Водночас ядерний метод не є універсальним рішенням. Він потребує точного знання структури небесного тіла, його складу, обертання та траєкторії. Невдалий вибух може не відхилити астероїд достатньо або роздрібнити його на великі фрагменти, які все одно залишаться небезпечними. Саме тому планетарний захист передусім ґрунтується на ранньому виявленні загрози.
Чим раніше астрономи знайдуть потенційно небезпечний об’єкт, тим м’якші методи можна застосувати. Кінетичний удар, гравітаційний «буксир» чи інші способи поступового відхилення потребують років або навіть десятиліть запасу часу. Ядерний варіант зазвичай розглядають як один із можливих інструментів для найскладніших сценаріїв, а не як перший вибір.
Наразі жоден із відомих великих астероїдів не має підтвердженої траєкторії неминучого глобального зіткнення із Землею. Саме тому ключове завдання — розширювати каталоги навколоземних об’єктів і вчасно розраховувати їхні орбіти, щоб людство мало достатній запас часу для будь-якого способу захисту.

3151