1910
Після сезону з фітофторою городник може повністю прибрати томатне бадилля, але наступного року проблема все одно повертається. Це не означає, що осіннє прибирання було марним. Заражений матеріал може залишатися не лише на грядці, а й на підв’язках, опорах, інструментах, добровільних сходах пасльонових і залишених хворих плодах.
Найочевидніше джерело — дрібні рослинні рештки. Після виривання кущів у землі та між грудками залишаються листки, шматочки стебел і гнилі томати. Саме тому ділянку після хворих рослин очищають ретельніше, ніж звичайну грядку.
Опори й мотузки теж контактували з хворобою
Кілки, шпалери та багаторазові кліпси очищають від залишків тканин. Одноразові підв’язки, які були щільно обмотані навколо хворих стебел, краще не зберігати до наступного сезону.
Секатор і ножиці після роботи з ураженими рослинами миють і дезінфікують. Інакше частинки рослинної тканини можуть переноситися на інші культури.
У теплиці увагу приділяють стінкам, нижній частині конструкції й куточкам, де накопичується опале листя.
Самосів томатів теж потрібно контролювати
Плоди, які впали й залишилися в землі, можуть дати сходи наступного року. Такі рослини не варто залишати як «безкоштовну розсаду» на ділянці з сильною історією хвороби.
Сівозміна допомагає зменшити постійне повторення пасльонових на одному місці. Якщо можливо, наступного року грядку віддають неспорідненій культурі.
Повністю ізолювати город від спор фітофтори неможливо — вони можуть потрапити з інших ділянок. Але очищення всіх контактних поверхонь і рослинних решток зменшує кількість інфекційного матеріалу, який уже знаходиться безпосередньо поруч із майбутніми посадками.
Тому осіння санітарія — це не лише вирвати кущ. Вона охоплює все, що протягом сезону контактувало з ураженими томатами.
Окремо перевіряють залишки картоплі, якщо вона росла поруч або на цій ділянці раніше. Бульби, що випадково залишилися в землі, можуть дати самосів і підтримувати пасльонові на грядці навіть тоді, коли томати вже прибрали.
