1798
Наприкінці сезону солодкий перець нерідко одночасно тримає великі зелені плоди, дрібну зав’язь і нові квітки. Для невеликого куща таке навантаження стає надмірним: рослина розподіляє воду й поживні речовини між усіма точками росту, а великі плоди повільніше переходять до біологічної стиглості й довше залишаються зеленими.
Саме тому перед стабільним похолоданням кущі поступово «розвантажують». Йдеться не про радикальне обрізування, а про видалення тієї частини пізніх квіток і зовсім дрібної зав’язі, яка вже не встигне сформувати повноцінний плід до завершення теплого періоду.
Спочатку оцінюють уже сформований урожай
Великі перці, які досягли характерного для сорту розміру, залишають для дозрівання або частково знімають у технічній стиглості. Якщо на кущі їх дуже багато, збір частини зелених плодів зменшує навантаження й дає решті більше шансів забарвитися.
Пізні квітки на верхівках можна прибрати, якщо теплого часу залишилося небагато. Так само видаляють слабкі тонкі пагони, які лише нарощують листя, але майже не мають перспективної зав’язі. Здорові листки масово не обривають: вони потрібні для фотосинтезу.
Важливі світло, вода й калій
Великі плоди не повинні постійно залишатися в густій тіні. Окремі листки, які повністю закривають перець, можна акуратно прибрати, але роблять це поступово.
Полив підтримують рівномірним. Після прохолодних ночей земля висихає повільніше, тому літній графік коригують і не тримають коріння постійно мокрим.
Наприкінці плодоношення не потрібна велика кількість азоту. Надлишок стимулює нові пагони та листя. Для дозрівання плодів важливіше збалансоване живлення з достатньою кількістю калію.
«Розвантаження» куща допомагає вже сформованим плодам використати залишок теплого сезону, не витрачаючи ресурси на зав’язь, яка вже не встигне нормально розвинутися.
