2987
Сигнал гравітаційних хвиль GW231123 поставив астрофізиків у складне становище: параметри злиття двох чорних дір виглядали так, ніби суперечать відомим моделям зоряної еволюції.
За первинними оцінками, одна чорна діра мала близько 137 мас Сонця, інша — приблизно 103. Сумарна маса системи наближалася до 225 сонячних мас.
Проблема полягає у так званому розриві мас, спричиненому нестійкістю народження пар. У певному діапазоні мас звичайна еволюція зір не повинна створювати чорні діри.
Тепер дослідники запропонували пояснення, яке не потребує порушення відомої фізики. Сигнал міг бути викривлений гравітаційним лінзуванням.
Масивний об’єкт між джерелом і Землею здатен посилити та спотворити гравітаційні хвилі, через що детектори можуть переоцінити масу джерела.
Якщо врахувати такий ефект, реальна маса фінальної чорної діри могла становити близько 140 мас Сонця, що значно краще узгоджується з моделями.
Гіпотеза ще потребує перевірки, але вона показує, що навіть гравітаційні хвилі можуть бути піддані лінзуванню так само, як світло далеких галактик.
