4796
Європейські greenways та колишні залізничні колії, перетворені на веломаршрути, дозволяють подорожувати повільніше й бачити значно більше, ніж із вікна автомобіля. National Geographic зібрав шість маршрутів, де велосипедисти їдуть через виноградники, старі міста, річкові долини й сільські райони майже без інтенсивного автотрафіку.
Carrilet I Greenway у Каталонії проходить між Олотом і Жироною по колишній залізничній лінії. Він поступово спускається з вулканічного району Гарроча до середньовічної Жирони, тому підходить навіть тим, хто не шукає важких спортивних підйомів.
У дорозі змінюються пейзажі: зелені долини, невеликі села, старі станції та сільськогосподарські землі. Фініш у Жироні особливо приємний, адже після кількох годин у сільській місцевості велосипедист потрапляє до історичного центру з собором, кам’яними вулицями та ресторанами.
Treviso-Ostiglia в Італії також прокладено по старій залізничній трасі. Він проходить через Венето, з’єднуючи невеликі міста й рівнинні ділянки, тому добре підходить для спокійної багатоденної поїздки без постійних крутих підйомів.
Частину маршруту можна комбінувати з відвідуванням Віченци, Тревізо та інших історичних міст. Саме це є головною перевагою європейських велошляхів: день на природі легко завершується площею, рестораном і нормальною гостиницею.
Дунайський маршрут має різні ділянки, але особливо популярний відрізок між Пассау та Віднем. Рельєф переважно комфортний, а по дорозі є невеликі міста, замки, виноградники й можливість частину шляху подолати кораблем або потягом.
Vennbahn проходить через Бельгію, Німеччину та Люксембург. Старе залізничне полотно дає відносно плавний профіль, а маршрут цікавий лісами, болотистими зонами й невеликими прикордонними поселеннями.
Loire à Vélo у Франції проходить через регіон, відомий замками, виноградниками й невеликими містами. Його можна проїхати не повністю, а обрати кілька денних ділянок і базуватися в одному місті.
Parenzana у Хорватії та Словенії веде через Істрію, тунелі, мости, виноградники й оливкові гаї. Маршрут має більше рельєфу, ніж рівнинні greenways, тому перед поїздкою варто оцінити фізичну форму й тип велосипеда.
Для такого формату подорожі важливо не переоцінювати денну дистанцію. 40–60 км із зупинками, обідом і оглядом міст можуть зайняти майже весь день. Саме повільний темп і є перевагою — маршрут не перетворюється на спортивний норматив.
Перед поїздкою потрібно перевірити покриття, сезонність, можливість перевезення велосипедів у потягах та пункти прокату. Частина шляхів чудово підходить для звичайного міського велосипеда, інші комфортніші на гравійному або електровелосипеді.
https://www.nationalgeographic.com/travel/article/europes-best-bike-trails
