2532
Нікарагуа звернулася до Міжнародного суду ООН у Гаазі із заявою, що Німеччина порушує свої міжнародні зобов’язання, продовжуючи постачати зброю та іншу військову підтримку Ізраїлю. Під час слухань Манагуа стверджувала, що Берлін, як сторона Конвенції про запобігання злочину геноциду, повинен враховувати ризик використання поставленого озброєння у війні в Газі. Німеччина категорично відкинула ці звинувачення й заявила, що справа побудована на неправильному трактуванні як фактів, так і міжнародного права.
Нинішній етап процесу присвячений насамперед питанню юрисдикції — судді мають вирішити, чи має Міжнародний суд право розглядати позов по суті. Німеччина наполягає, що Нікарагуа не виконала необхідних процедур перед поданням справи, зокрема не спробувала належним чином вирішити суперечку через двосторонні дипломатичні механізми. Манагуа відповідає, що масштаби гуманітарної кризи та характер німецької допомоги Ізраїлю роблять міжнародне судове втручання необхідним.
Справа безпосередньо стосується Німеччини, однак фактично знову ставить перед судом питання про дії Ізраїлю в Газі. Ізраїль не є стороною цього конкретного процесу й відкидає звинувачення в геноциді. Його уряд наголошує, що військова операція була розпочата у відповідь на напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року і спрямована проти бойовиків, а не проти палестинського населення. Нікарагуа, своєю чергою, вважає, що держави, які постачають озброєння, мають окремий обов’язок оцінювати ризики.
Берлін є одним із найважливіших військових партнерів Ізраїлю. Історична відповідальність Німеччини за Голокост традиційно відіграє особливу роль у її відносинах з ізраїльською державою. Німецька влада водночас заявляє, що підтримка безпеки Ізраїлю не скасовує зобов’язань у сфері міжнародного гуманітарного права. Саме ця подвійна позиція тепер опинилася в центрі судового спору.
Позов Нікарагуа став частиною ширшої хвилі міжнародних судових процесів, пов’язаних із війною в Газі. Раніше Південна Африка подала до того ж суду справу безпосередньо проти Ізраїлю, звинувативши його у порушенні Конвенції про геноцид. Міжнародний суд видавав тимчасові заходи, але остаточного рішення по суті ще немає. У випадку з Німеччиною суду доведеться додатково визначити межі відповідальності третьої держави, яка не бере безпосередньої участі у бойових діях, але постачає озброєння.
Рішення щодо юрисдикції очікується пізніше цього року. Якщо суд погодиться розглядати справу по суті, процес може тривати кілька років і матиме значення далеко за межами відносин Німеччини та Ізраїлю. Йдеться про те, за яких умов країни-постачальники можуть нести міжнародно-правову відповідальність за військову підтримку союзників і наскільки далеко поширюється їхній обов’язок запобігати можливим порушенням Конвенції про геноцид.
