2453
Дмитро Гордон несподівано детально заговорив про фінансову самостійність своїх дітей і тим самим торкнувся теми, яка завжди викликає жвавий інтерес у публіки. Журналіст пояснив, хто з його дорослих дітей уже давно живе на власні кошти, а кому він і далі допомагає, коли йдеться про великі витрати, освіту або стартові можливості.
За словами Гордона, старші діти давно мають власні джерела доходу, працюють, розвивають кар’єру та поступово будують самостійне життя. Частина з них мешкає за кордоном, і в кожного вже сформувався свій життєвий ритм. Він підкреслив, що ніколи не хотів виховувати дітей у відчутті автоматичного доступу до батьківських ресурсів лише через відоме прізвище.
Журналіст вважає, що матеріальна підтримка батьків має бути розумною, а не всеохопною. Якщо доросла дитина взагалі не вчиться брати відповідальність за свій бюджет, рішення і професійний розвиток, це, на його переконання, не допомога, а ведмежа послуга.
При цьому Гордон не приховує, що у справді важливих речах продовжує брати участь. Йдеться, зокрема, про оплату освіти, серйозні медичні витрати, переїзди чи інші життєві ситуації, де підтримка батьків може суттєво змінити стартові умови.
Він окремо наголосив, що не застосовує до всіх дітей однаковий шаблон. Старші, які вже стали на ноги, отримують менше допомоги, ніж молодші, які ще навчаються і лише формують професійну траєкторію. Така різниця, за його словами, є природною і не означає несправедливості.
Гордон не назвав точні суми заробітків кожного з дітей, однак дав зрозуміти, що частина з них уже живе на рівні повністю незалежних дорослих людей. У його розумінні саме це і є ключовим результатом виховання — коли діти не просто знають, як витрачати гроші, а вміють їх заробляти.
Водночас журналіст не заперечує емоційного виміру цієї теми. Для багатьох батьків, особливо якщо діти виросли в публічній або забезпеченій родині, завжди є спокуса підстрахувати більше, ніж треба. Але Гордон переконаний: надмірна опіка може завадити дорослішанню не менше, ніж її повна відсутність.
Такі висловлювання викликали помітний інтерес аудиторії ще й тому, що в українському публічному просторі тема дорослих дітей знаменитостей часто подається або через скандали, або через демонстрацію розкоші. У випадку Гордона акцент був зовсім іншим — на дисципліні, принципах і відповідальності.
У підсумку Гордон фактично сформулював доволі жорстку, але послідовну позицію: допомога має бути інструментом зростання, а не способом позбавити дитину необхідності вчитися жити самостійно.
