2152
Іспанські виробники оливкової олії стикаються з помітним скороченням прибутковості: витрати на вирощування оливок за останні роки різко зросли, тоді як закупівельні ціни не завжди дозволяють компенсувати подорожчання праці, енергії, добрив та інших ресурсів.
Кооперативи Андалусії, які представляють понад 342 тисячі учасників, закликали уряд Іспанії та Європейський Союз посилити підтримку галузі. Саме Андалусія залишається головним центром виробництва оливкової олії в країні.
За оцінками Іспанської асоціації муніципалітетів, що вирощують оливки, середня собівартість культивації за шість років зросла приблизно на 57%. Для традиційних оливкових гаїв виробництво одного кілограма олії може коштувати до 5,31 євро.
Це особливо болісно для невеликих і середніх господарств, які працюють на традиційних плантаціях. Такі ферми мають вищі витрати на ручну працю, складніший рельєф і менше можливостей автоматизувати збирання врожаю.
При цьому попит на іспанську оливкову олію залишається високим. У липні обсяг відвантажень становив близько 135,3 тисячі тонн, що приблизно на 20 тисяч тонн перевищує середній показник для цього місяця за останні п’ять років.
Запаси також швидко скорочуються. Лише за липень вони зменшилися більш ніж на 113 тисяч тонн і наприкінці місяця становили близько 568,7 тисячі тонн.
Кооперативи вважають, що одна з головних проблем полягає у слабкій переговорній позиції виробників у ланцюгу постачання. Фермери продають сировину та олію великим переробникам і торговельним мережам, але не завжди можуть перекласти підвищення власних витрат у кінцеву ціну.
Галузеві організації пропонують посилити роль кооперативів, спростити прямий вихід на внутрішній і зовнішній ринки та змінити окремі правила, які регулюють відносини між виробниками й покупцями.
Окремо виробники закликають уважніше контролювати імпорт оливкової олії з третіх країн, особливо постачання, які надходять до ЄС у межах безмитних квот.
Андалусія виробляє приблизно три чверті всієї оливкової олії Іспанії. Тому проблеми рентабельності в цьому регіоні безпосередньо впливають на позиції країни на світовому ринку та майбутнє тисяч традиційних господарств.
На ситуацію також впливає структура самої галузі. В Іспанії працює велика кількість невеликих олійниць і кооперативів, тоді як у сегменті пакування та роздрібного продажу значно більшу вагу мають кілька великих груп. Це створює нерівність у можливостях домовлятися про ціну.
Експерти попереджають, що без укрупнення пропозиції та модернізації частина невеликих виробництв може не витримати конкуренції протягом наступного десятиліття. Для багатьох сільських районів це матиме значення не лише для бізнесу, а й для зайнятості.
