2174
Кількість загиблих унаслідок катастрофічних повеней у Непалі зросла до 1252 осіб. Щонайменше 4216 людей усе ще вважаються зниклими безвісти, а рятувальні операції тривають у кількох постраждалих районах.
Найбільше тіл виявили у Читвані — 355. У Нawalparasi East знайдено 218 загиблих, у Nawalparasi West — 208, у Нувакоті — 177, а в Расуві, де почалася катастрофа, підтверджено 127 смертей.
Тіла також знаходять у Горкхі, Дхадінгу та Танахуні. На момент оновлення даних лише 95 із 1252 загиблих вдалося офіційно ідентифікувати та передати родинам.
Серед зниклих безвісти — працівники гідроелектростанцій, державні службовці, військові та іноземні громадяни. Особливе занепокоєння викликає доля майже 900 працівників енергетичних об’єктів.
Частина людей могла опинитися у тунелях гідроелектростанцій, які затопило після різкого підйому води. Рятувальники намагаються дістатися до цих ділянок через завали та пошкоджену інфраструктуру.
Катастрофа почалася 26 серпня після масштабного обвалу льоду та гірських порід у Гімалаях. Потік води, бруду та уламків пройшов вниз по долинах, руйнуючи населені пункти, дороги, мости та енергетичні об’єкти.
Через повінь тисячі людей залишилися без житла. За оцінками влади, десятки тисяч будинків зруйновані або стали непридатними для проживання.
До рятувальних робіт залучені понад дев’ять тисяч військовослужбовців Непалу, а також іноземні фахівці. Роботу ускладнюють зруйновані дороги, нестабільний ґрунт, туман та нові опади.
Влада також готується до тривалого гуманітарного етапу. Постраждалим потрібні вода, ліки, тимчасове житло та відновлення сполучення з ізольованими громадами.
Уряд Непалу оголосив 7 вересня національним днем жалоби. Пошукові роботи продовжуються, тому остаточна кількість жертв може ще зрости.
Повінь буквально змінила рельєф окремих долин. Річкові береги та дороги зникли, тому навіть досвідченим вертолітним екіпажам доводиться орієнтуватися без звичних наземних орієнтирів.
У тимчасових таборах перебувають тисячі людей. Влада створює медичні пункти та системи водопостачання, побоюючись спалахів інфекцій через нестачу чистої води та проблеми з санітарією.
Непал уже отримує допомогу від сусідніх та партнерських держав. Однак масштаб руйнувань настільки великий, що відновлення доріг, мостів, шкіл і житла триватиме місяці або роки.
