1976
Астрономи отримали нове пояснення загадкового гамма-сплеску GRB 061201, який стався ще у 2006 році й майже два десятиліття не давав дослідникам побудувати узгоджену картину його походження. Глибокі спостереження космічних телескопів «Джеймс Вебб» і «Габбл» виявили надзвичайно тьмяну галактику поблизу місця вибуху, яка може бути справжнім домом цього короткого гамма-сплеску.
Короткі гамма-сплески належать до найпотужніших вибухових явищ у Всесвіті. Їх зазвичай пов’язують зі злиттям двох дуже щільних компактних об’єктів — наприклад, двох нейтронних зір або нейтронної зорі та чорної діри. Щоб визначити реальну енергію такого сплеску й зрозуміти його природу, астрономам потрібно знати відстань до галактики, у якій він стався.
З GRB 061201 саме це було проблемою. Після сплеску дослідники побачили післясвітіння, але на його позиції не знаходили очевидної галактики. Упродовж років розглядали варіант, що вибух пов’язаний із відносно близькою галактикою з червоним зміщенням 0,111. Однак тоді характеристики події ставали незвичними: доводилося припускати надто вузький струмінь випромінювання, а оцінена частота подібних злиттів погано узгоджувалася з незалежними даними гравітаційно-хвильових спостережень.
Команда під керівництвом Юхан Мао з Обсерваторії Пурпурової гори Китайської академії наук повернулася до цього району неба з набагато чутливішими даними. На глибоких зображеннях «Джеймса Вебба» та «Габбла» дослідники знайшли раніше непомічену дуже слабку галактику G2, розташовану близько до позиції післясвітіння. Її фотометричне червоне зміщення оцінили приблизно у 1,2, тобто вона значно далі за раніше запропоновану галактику.
Поруч виявили й ще слабший об’єкт G3. Науковці перевірили, чи могли ці джерела випадково опинитися біля координат сплеску. Для G2 імовірність випадкового збігу оцінили у 18%, тоді як для G3 — у 43%. Крім того, кольори G3 вказували на відстань, яка гірше відповідала параметрам самого сплеску, тому його не вважають головним кандидатом.
Варіант із далекою галактикою G2 виявився краще узгодженим одразу з кількома незалежними ознаками. За такої відстані енергетика GRB 061201 краще вписується у закономірності, відомі для коротких гамма-сплесків, поведінка післясвітіння виглядає природніше, а оцінена частота злиттів компактних об’єктів не суперечить обмеженням, отриманим детекторами гравітаційних хвиль.
Дослідники при цьому не називають загадку остаточно закритою. Відстань до G2 поки визначена за її яскравістю в різних діапазонах, а для остаточного підтвердження потрібна глибока спектроскопія. Якщо вона покаже, що галактика справді має червоне зміщення близько 1,2, то один із найвідоміших «безхазяйних» коротких гамма-сплесків отримає переконливе пояснення походження.
https://phys.org/news/2026-08-jwst-year-mystery-gamma-ray.html
