1716
Нове дослідження з використанням супутникового стеження вперше детально описало міграційні маршрути двох видів хижих птахів уздовж мало вивченої міграційної траси Східна Азія – Східна Африка. Про результати повідомляє Newswise Science News.
Команда на чолі зі студентом Університету Юти Натаном Мерті (Nathan Murthy) простежила шлях степового орла (Aquila nipalensis), виду під загрозою зникнення, та малого орла (Hieraaetus pennatus). Для малого орла це перше супутникове дослідження на цій міграційній трасі.
Від металевих кілець до GPS-карт подорожей
Ще з 1899 року орнітологи відстежували міграції, надягаючи птахам металеві кільця з ідентифікатором. Щоб дізнатися маршрут, птаха потрібно було повторно спіймати в іншому місці, а все, що відбувалося між цими точками, залишалося невідомим.
Сучасні GPS-мітки радикально змінили ситуацію. Вони легкі, мають довговічну батарею та сонячну панель і можуть фіксувати десятки параметрів. Міграція тепер виглядає не як умовний «ареал», а як точна карта шляху. Водночас для багатьох видів у різних міграційних коридорах маршрути досі не були описані.
Мало вивчена траса через 60 країн
Східноазійсько–східноафриканський міграційний коридор простягається більш ніж через 60 країн — від північних гніздових територій у Сибіру та Східній Росії до зимівель у Східній та Південній Африці. Уздовж цього шляху мігрує понад 330 видів птахів.
На шляху вони стикаються з «вузькими місцями» на Близькому Сході: великими водними просторами та зростаючим антропогенним тиском — переслідуванням, соколиним полюванням, втратою середовищ існування, посиленим використанням пестицидів і зіткненнями з лініями електропередач. Додаткові ризики створюють лісові пожежі, зміщення термінів весняного прильоту та екстремальні події Ель-Ніньйо.
«Ці подорожі вражаючі й складні — їхня довжина сягає тисяч кілометрів. Ми зазвичай бачимо лише уривки: птах сидить тут, птах ширяє там», — пояснює Мерті. Супутникові дані дали змогу побачити, що стоїть за цими «уривками».
Як відстежували орлів
У вересні 2021 та 2022 років на орнітологічній станції на річці Арас на північному сході Туреччини на малого та степового орлів встановили надлегкі GPS-GSM передавачі. Щойно птахів відпустили, вони одразу розпочали осінню міграцію.
За даними трекерів, малий орел подолав 5080,6 км за 49 днів, перетнувши Близький Схід і діставшись до зимівлі на горі Елгон в Уганді. Навесні він майже повторив маршрут у зворотному напрямку, пролетівши 6785,7 км за 35 днів до гніздових територій у Росії.
Степовий орел, якого турецькі служби раніше врятували з рук браконьєрів, за осінь пролетів 4409,6 км за 38 днів. Його шлях відрізнявся від типової «петлі» через протоку Баб-ель-Мандеб: замість цього птах перетнув район Суецького каналу. На зимівлі в Судані сигнал передавача зник з невідомих причин — мітка могла відпасти, або ж птах загинув.
Що показав аналіз маршрутів
Щоб візуалізувати польоти, Мерті спочатку обчислив відстань між кожною GPS-точкою та місцем кільцювання. Це дозволило відокремити періоди активного перельоту від зупинок.
Для визначення меж зупинок, негніздових ділянок і гніздових територій, а також типів ландшафтів, які віддають перевагу птахи, дослідник застосував метод kernel utilization distribution — статистичну карту ймовірності перебування тварини в тій чи іншій точці простору.
Попередні результати вказують, що і степовий, і малий орли можуть активно використовувати антропогенно змінені території як на гніздових, так і на зимівельних ділянках. Під час міграції птахи зупинялися на сміттєзвалищах, у сільськогосподарських районах і навіть у містах. Чи відіграють такі середовища функціональну роль у їхніх подорожах, поки що незрозуміло — це завдання для майбутніх досліджень.
Небезпечні «вузькі місця» без охорони
Дослідження також висвітлило ключові регіональні «горлечка пляшки» на Аравійському півострові — протоку Баб-ель-Мандеб, район Суецького каналу та Ейлат. Через ці ділянки проходять численні мігруючі птахи, однак жодна з них не має чітко визначеного статусу охоронюваної території для збереження рідкісних видів.
Мерті наголошує, що кожен відрізок міграційного шляху критично важливий для виживання птахів, тому важливо робити все можливе, аби середовище на цих ділянках було для них безпечним.
Робота опублікована в журналі Zoology in the Middle East під назвою «Where eagles dare: tracking data reveals migratory pathways of booted and steppe eagles in the East Asia-East Africa Flyway». Співавторами стали Кайл Кіттельбергер (Kyle Kittelberger), Чаган Шекерджіоглу (Çağan Şekercioğlu) з Університету Юти та орнітолог Каяхан Агиркая (Kayahan Ağırkaya), який відловив, міткував і відпустив орлів для цього дослідження.
Супутникові мітки розкрили несподівані маршрути орлів з’явилася спочатку на Цікавості.
