1661
Електричний бойлер може бути одним із найбільших споживачів електроенергії у квартирі, особливо якщо гарячою водою користуються щодня і нагрівач постійно підтримує задану температуру. Один із українців поділився власним способом організації роботи 50-літрового бойлера: він поєднав нічний тариф із розумною розеткою та автоматичним графіком увімкнення. За його підрахунками, після зміни режиму місячні витрати на електроенергію скоротилися майже вдвічі.
Автор досвіду пояснив, що у квартирі мешкають двоє людей, а бойлер має об’єм 50 літрів. Важливою умовою економії став двозонний облік електроенергії: з 23:00 до 07:00 електрика коштує дешевше. Саме тому основний нагрів води він переніс на нічні години, коли кожна спожита кіловат-година обходиться менше.
Для автоматизації встановили розумну розетку з можливістю задавати графік і відстежувати споживання. Бойлер працює з 23:00 до 03:00, після чого вимикається до вечора. Другий короткий період нагрівання встановлено з 18:00 до 20:00, а з 20:00 до початку нічного тарифу прилад знову не працює.
Чому бойлер не обов’язково гріти цілодобово
Суть такого підходу полягає в тому, що сучасний накопичувальний водонагрівач не лише нагріває воду, а й доволі довго утримує її температуру завдяки теплоізоляції бака. Після нічного нагрівання вода не стає холодною одразу, тому в багатьох сім’ях запасу вистачає на ранкові й денні потреби без постійного підключення нагрівального елемента.
За словами автора допису, до зміни режиму рахунок за електроенергію становив приблизно 900 гривень на місяць, а після налаштування графіка зменшився до 473 гривень. Якщо такий результат зберігається протягом року, різниця може становити кілька тисяч гривень. Водночас це приклад конкретного домогосподарства, тому в іншій квартирі ефект залежатиме від об’єму бойлера, кількості мешканців, стану теплоізоляції, звичок користування водою та типу тарифу.
Розумна розетка в цьому випадку потрібна не лише для автоматичного вмикання. Вона також дозволяє побачити реальне споживання приладу й зрозуміти, скільки електроенергії йде на повторний нагрів. Саме такі дані допомагають підібрати графік не за припущеннями, а за фактичним користуванням.
Автор зазначив, що недорога розетка окупилася швидко, однак для бойлера важливо брати модель, розраховану на відповідне навантаження. Потужний нагрівальний прилад створює значний струм, тому випадковий або надто дешевий пристрій без достатнього запасу потужності використовувати небезпечно. Перед підключенням потрібно перевірити характеристики розетки й самого бойлера.
Коли краще нагрівати воду
У коментарях до такого способу користувачі обговорювали, чи не варто переносити нічний нагрів ближче до ранку — наприклад, на період з 05:00 до 07:00. Аргумент зрозумілий: вода буде найгарячішою саме тоді, коли нею почнуть користуватися. Водночас прихильники раннього нічного нагріву нагадують, що добре ізольований бак працює за принципом термоса й втрачає температуру поступово, тому різниця може бути невеликою.
Оптимальний графік у кожній родині буде своїм. Якщо гаряча вода найбільше потрібна вранці, логічно завершувати нагрів ближче до пробудження. Якщо основне споживання припадає на вечір, може знадобитися додаткове коротке ввімкнення після роботи. Найважливіше — не копіювати чужі години механічно, а підлаштувати режим під власний побут.
Сам по собі спосіб не означає, що бойлер завжди вигідніше тримати вимкненим більшу частину доби. У добре утепленого сучасного приладу втрати тепла можуть бути невеликими, а у великої сім’ї вода витрачається швидше. Проте поєднання двозонного лічильника, нагрівання в дешеві години та автоматичного керування дає можливість перенести значну частину споживання на нижчий тариф без відмови від гарячої води.
Тому перед зміною режиму корисно протягом кількох днів простежити, коли саме родина витрачає найбільше гарячої води, і лише після цього виставити часові проміжки. Такий підхід дозволяє економити не за рахунок комфорту, а за рахунок точнішого керування технікою.
