1811
Кінець серпня вважається вдалим часом для омолодження ірисів. Після завершення цвітіння рослини вже не витрачають сили на квіти, тому легше переносять поділ і пересадку.
Якщо кущ сильно розрісся, став надто густим, а цвітіння останніми роками послабшало, кореневище варто поділити. Роботу краще проводити в суху погоду.
Кущ обережно викопують, очищають кореневище від землі й уважно оглядають. Старі, пошкоджені або підгнилі частини видаляють.
Кореневище ділять на кілька частин так, щоб кожна мала здорові корені та кілька листків. Листя можна вкоротити приблизно наполовину, щоб зменшити втрату вологи після пересадки.
Для нового місця обирають сонячну ділянку з пухким ґрунтом без застою води. Кореневище не потрібно сильно заглиблювати: верхня частина має залишатися майже на рівні землі.
Після посадки іриси поливають, але надалі не допускають постійного перезволоження. До зими пересаджені частини мають встигнути нормально вкоренитися.
Омолодження особливо потрібне старим посадкам, які кілька років ростуть на одному місці. У таких кущів центральна частина поступово слабшає, а активний ріст зміщується до країв, через що цвітіння стає менш рівномірним.
Після поділу всі зрізи на кореневищі варто оглянути ще раз. Якщо є м’які, темні або підозрілі ділянки, їх видаляють до здорової тканини. Це зменшує ризик загнивання після посадки.
Між новими діленками залишають достатньо простору, щоб кущі не загуснули вже наступного сезону. Іриси швидко наростають, тому надто щільна посадка знову призведе до конкуренції за світло й живлення.
Після приживлення спеціального складного догляду вони не потребують. Головне восени — не переливати рослини й не засипати кореневища товстим шаром мокрої землі.
