1475
Лунатизм часто асоціюють із дитинством, однак епізоди ходіння уві сні трапляються і в дорослих. Людина може підвестися з ліжка, пройти кімнатою, відкрити двері або виконувати інші дії, залишаючись при цьому в стані неповного пробудження. У більшості випадків вона не памʼятає події наступного ранку.
Сомнамбулізм належить до парасомній — незвичних поведінкових реакцій під час сну. Найчастіше епізод виникає у фазі глибокого повільного сну. Мозок при цьому перебуває ніби між двома станами: частина його систем активується достатньо для рухів, але свідомість повністю не прокидається.
Одним із головних провокувальних факторів вважають недосипання. Якщо людина кілька ночей поспіль спить занадто мало, структура сну змінюється, а наступні періоди глибокого сну можуть ставати інтенсивнішими. Саме на цьому тлі у схильних людей інколи частішають епізоди лунатизму.
Іншими можливими тригерами є сильний стрес, нерегулярний графік сну, алкоголь і деякі лікарські препарати. Важливу роль відіграє і спадковість: у людей, чиї близькі родичі мали сомнамбулізм, імовірність епізодів вища.
У дорослому віці повторюваний лунатизм іноді може бути повʼязаний з іншими порушеннями сну. Зокрема, часті пробудження через апное створюють умови для неповного виходу з глибокої фази. Тому при нових або частих епізодах лікар може рекомендувати додаткове обстеження.
Головна небезпека лунатизму — не сам факт ходіння, а ризик травм. Людина може впасти зі сходів, вийти на балкон, відкрити вхідні двері або зачепитися за предмети. Якщо епізоди повторюються, важливо зробити спальне місце безпечнішим, закривати вікна та прибирати небезпечні предмети з проходу.
Не кожен одиничний випадок потребує лікування. Проте якщо сомнамбулізм почався вперше в дорослому віці, повторюється часто, призводить до травм або супроводжується іншими незвичними нічними симптомами, варто звернутися до лікаря або спеціаліста зі сну.
