2899
Підвищена температура в спальні може суттєво погіршувати якість нічного відпочинку: сон стає менш ефективним, людина частіше неспить, а глибокого сну стає менше. Так свідчать результати наукового дослідження, опублікованого в журналі Science of The Total Environment. За його даними, коли температура в приміщенні зростає з 25 до 30 градусів Цельсія, ефективність сну літніх людей знижується на 5–10%.
Як температура впливає на сон літніх людей
Вчені досліджували, як температура повітря в спальнях впливає на тривалість, ефективність і неспокійність сну людей похилого віку, які живуть у власних будинках. У дослідженні взяли участь 50 осіб середнім віком близько 79 років. Спостереження тривали 18 місяців. Для моніторингу сну використовували портативні пристрої, а для фіксації температури й вологості повітря – датчики навколишнього середовища.
Найефективніший і найспокійніший сон учасники мали за температури повітря від 20 до 25 градусів. Коли ж температура піднімалася до 30 градусів, ефективність сну знижувалася на 5–10%. Водночас дослідники виявили суттєві індивідуальні відмінності, тому отримані значення не варто вважати універсальною нормою для людей будь-якого віку.
Окреме експериментальне дослідження, опубліковане в журналі Building and Environment, також показало негативний вплив високої температури на сон людей похилого віку. Коли температуру спальні підвищували з 27 до 30 градусів, загальна тривалість сну скорочувалася на 26,3 хвилини, ефективність знижувалася на 5,5%, фаза швидкого сну (REM) зменшувалася на 5,3 хвилини, а час нічного неспання збільшувався на 27 хвилин. Поліпшення вентиляції, за даними дослідників, сприяло збільшенню глибокого сну на 10,3 хвилини, а REM-сну – на 3,7 хвилини.
Чому спека заважає засинати
Фахівці пояснюють вплив температури особливостями терморегуляції організму. Перед засинанням внутрішня температура тіла природним чином починає знижуватися: організм перерозподіляє тепло до поверхні шкіри й віддає його навколишньому середовищу. Якщо повітря занадто тепле, процес охолодження ускладнюється. Це може уповільнювати засинання, порушувати чергування фаз сну та збільшувати кількість нічних пробуджень.
Згідно з науковим оглядом «Thermoregulation in Sleep Disorders», опублікованим 12 квітня 2026 року в Journal of Clinical Medicine, порушення природного зниження температури тіла пов’язане з фрагментацією сну та появою денних симптомів, зокрема втоми й зниження бадьорості. Недостатньо якісний сон, своєю чергою, може негативно позначатися на концентрації уваги, пам’яті, емоційній стійкості та працездатності наступного дня.
Вологість повітря та рекомендації
Окремою проблемою в опалювальний сезон стає зниження відносної вологості повітря в приміщеннях. Нагрівання холодного зовнішнього повітря без додаткового зволоження призводить до того, що його відносна вологість знижується. Сухе повітря може викликати дискомфорт у носі й горлі, сухість слизових оболонок і шкіри, а в деяких людей посилювати відчуття закладеності носа та заважати повноцінному відпочинку.
Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) рекомендує контролювати вологість у приміщеннях і не допускати її підвищення понад 50 % під час використання побутових зволожувачів, адже надмірна вологість може сприяти розвитку цвілі та інших біологічних забруднювачів.
За рекомендаціями Sleep Foundation, для багатьох дорослих комфортна температура спальні становить приблизно 16–20 градусів Цельсія. Проте оптимальний режим залежить від індивідуальних особливостей, віку, одягу для сну та ковдр. Результати досліджень людей похилого віку свідчать, що в деяких випадках найсприятливішими можуть бути вищі температури – близько 20–25 градусів.
Для поліпшення умов сну фахівці радять уникати перегріву спальні, регулярно провітрювати приміщення, використовувати постільні речі, відповідні до пори року, і контролювати вологість повітря.
Джерело: www.fixygen.ua
