2899
Російська армія систематично катує та вбиває українських військовополонених, атакує цивільну інфраструктуру, депортує дітей і чинить сексуальне насильство на окупованих територіях. Про це в авторській колонці для американського видання написав відставний полковник армії США Джон Фейрлемб (John Fairlamb), який протягом 45 років працював над питаннями національної безпеки та оборонної політики. На його думку, російське керівництво має понести відповідальність, а повернення Москви до міжнародної спільноти без покарання винних є неприпустимим.
Масштаб задокументованих злочинів Росії в Україні, за словами автора, порівнюють із подіями Другої світової війни. Він наголошує, що від початку повномасштабного вторгнення Росії міжнародні організації, журналісти, правозахисники та українські слідчі зібрали численні докази незаконних убивств, катувань, сексуального насильства, примусової депортації людей і цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах.
Російські військові катують полонених і атакують цивільних
Одним із найсерйозніших напрямів російських злочинів Фейрлемб називає систематичне катування українських військовополонених. За даними правозахисної організації Human Rights Watch, оприлюдненими у грудні 2025 року, російська влада та військові застосовували до українських полонених фізичне й психологічне насильство, а також утримували їх у нелюдських умовах.
ООН також повідомляла про масштабну практику катувань. Свідчення сотень колишніх полонених вказують на систематичні знущання, метою яких було зламати людей фізично та психологічно. Такі дії порушують гарантії захисту військовополонених, передбачені Женевськими конвенціями.
Ще одним задокументованим злочином є сексуальне насильство щодо цивільних і затриманих. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, на окупованих Росією територіях зафіксували понад 1000 випадків зґвалтувань та інших форм сексуального насильства.
Автор також звертає увагу на атаки російських військових на цивільну інфраструктуру: житлові будинки, торговельні центри, школи та об’єкти комунального господарства. Окремо в колонці згадується практика полювання на цивільних за допомогою безпілотників. Українці називають це «людським сафарі»: російські оператори дронів цілеспрямовано переслідують мирних жителів.
Депортація українських дітей і зростання кількості жертв
Найбільш обурливим злочином Росії автор називає примусове переміщення та депортацію українських дітей. За його словами, такі дії викликають особливе занепокоєння міжнародної спільноти та порушують низку міжнародних конвенцій. Інститут вивчення війни (ISW) задокументував масштабні зусилля Росії з русифікації українських дітей. Ці дії, як зазначає автор, можуть бути частиною політики Володимира Путіна, спрямованої на подолання демографічного спаду в самій Росії.
Примусове вилучення дітей із родин, спроби змінити їхню культурну ідентичність та національність під час збройного конфлікту суперечать міжнародному законодавству, яке гарантує захист дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні понад 20 тисяч українських дітей до Росії. У суді заявили про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювані несуть кримінальну відповідальність за ці дії. Крім того, МКС видав ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу Валерія Герасимова. Йдеться про їхню ймовірну відповідальність за атаки на цивільну інфраструктуру України.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, протягом 2025 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 2514 цивільних, ще 12 142 людини отримали поранення. У 2026 році рівень втрат серед мирного населення також залишається високим. Загалом від початку повномасштабної війни, за наведеними у колонці даними, підтверджено загибель понад 12 тисяч українських цивільних і поранення близько 25 тисяч людей.
Фейрлемб визнає, що притягнення винних до відповідальності є складним процесом. Міжнародним судам необхідно збирати достовірні докази, встановлювати персональну відповідальність конкретних осіб і відокремлювати навмисні злочини від втрат, які можуть виникати внаслідок законних військових операцій. Водночас розслідування Міжнародного кримінального суду, ООН та незалежних правозахисних організацій уже сформували значну доказову базу.
Автор наголошує, що війна не скасовує міжнародного гуманітарного права та не позбавляє цивільних і військовополонених захисту. Військова необхідність не може виправдовувати катування, навмисні напади на мирних жителів, позасудові страти чи незаконну депортацію.
На думку Фейрлемба, після завершення війни Росію не можна повертати до міжнародної спільноти, доки військове та політичне керівництво, причетне до воєнних злочинів, не понесе відповідальності. Окремо він розкритикував запрошення російських посадовців на заходи у США, особливо до Білого дому, назвавши такі рішення відверто ганебними.
«Повернення Росії до міжнародної спільноти після завершення цієї війни не слід навіть розглядати, доки військові та цивільні керівники, винні у воєнних злочинах, не будуть притягнуті до відповідальності», — підсумував автор.
Джон Фейрлемб є відставним полковником армії США, який протягом 45 років служив у війську та працював у Міністерстві армії США. Він займався розробкою і реалізацією стратегій та політики національної безпеки.
Джерело: tsn.ua
