2889
Тривала посуха в басейні річки Колорадо цього літа призвела до рекордно низького виробництва гідроелектроенергії в південно-західному енергетичному регіоні США, який охоплює Аризону, Нью-Мексико та невеликі частини Невади й Каліфорнії. За даними CleanTechnica з посиланням на статистику Управління енергетичної інформації США (EIA), з квітня по серпень 2026 року гідрогенерація тут була на 19% нижчою, ніж за той самий період минулого року, і на 28% нижчою за середнє значення за останні 10 років.
Озера Павелл і Мід біля мінімумів для виробництва електрики
Нестача опадів і високе водокористування призвели до рекордно низьких рівнів води у двох ключових водосховищах — озері Павелл та озері Мід. Вони утворені відповідно греблями Глен-Каньйон і Гувер і є основою гідроенергетики всього регіону.
Щоб Глен-Каньйонська гребля могла генерувати електроенергію, рівень води в озері Павелл має бути щонайменше 3490 футів над рівнем моря — це так званий мінімальний енергетичний пул. Наприкінці вересня позначка становила 3518 футів, тобто менш як на 1% вище за критичний мінімум.
Для роботи Греблі Гувера необхідний рівень не нижче 950 футів в озері Мід. Наприкінці вересня вода там досягала 1038 футів, що лише приблизно на 9% вище за поріг, за яким стане неможливим нормальне виробництво гідроелектроенергії.
Більшість гребель у басейні Колорадо керуються Бюро меліорації США. Вода річки критично важлива для семи штатів — Аризони, Каліфорнії, Колорадо, Невади, Нью-Мексико, Юти та Вайомінгу — як для енергетики, так і для зрошення та питного водопостачання.
Обмеження скидів води та скорочення споживання
Щоб зменшити ризик падіння рівня озера Павелл нижче мінімального енергетичного рівня, було збільшено скиди води з водосховища Флеймінг-Гордж у верхній частині басейну Колорадо. Одночасно обсяги води, які випускають з озера Павелл, обмежили, аби утримувати рівень щонайменше на позначці 3510 футів з урахуванням найбільш ймовірних приток.
Однак зменшення скидів із озера Павелл загрожує зниженням рівня води нижче за течією, в озері Мід, що безпосередньо впливає на виробництво електрики на Греблі Гувера. Для пом’якшення цього ризику Міністерство внутрішніх справ США ухвалило рішення зменшити сукупне водоспоживання Каліфорнії, Аризони та Невади на 1,25 мільйона акро-футів щороку протягом наступних двох років.
Прогнози на 2026–2027 роки
У своєму короткостроковому енергетичному прогнозі за листопад 2026 року EIA очікує, що цього року гідроенергетичні станції південного заходу США вироблять 6,13 мільярда кіловат-годин електроенергії. Це на 9% менше, ніж у 2025 році, та на 24% менше за середній показник за останнє десятиліття.
У 2027 році, за оцінками EIA, виробництво гідроелектроенергії в регіоні становитиме приблизно 6,1 мільярда кіловат-годин, що лише на 0,5% нижче очікуваного рівня 2026 року. Тобто навіть за певного поліпшення водної ситуації суттєвого відновлення гідрогенерації поки не прогнозують.
Поточне явище Ель-Ніньйо може принести до регіону більше опадів, ніж зазвичай, послабивши посуху і дещо покращивши перспективи гідроенергетики. Однак, за оцінками аналітиків, навіть один вологий рік навряд чи компенсує наслідки багаторічного дефіциту води.
Частка гідроенергетики в енергобалансі падає
За даними короткострокового прогнозу EIA, у 2026 році гідроенергетика південно-західного регіону забезпечить близько 4% його загального виробництва електроенергії. Для порівняння, пікове значення було зафіксоване у 2011 році — тоді частка гідроелектростанцій сягала 8%.
Таким чином, тривала посуха та обмеження водних ресурсів не лише безпосередньо скорочують гідрогенерацію, а й поступово змінюють структуру всього енергетичного міксу південного заходу США, посилюючи залежність від інших джерел електроенергії.
Тривала посуха різко скоротила гідрогенерацію на південному заході США з’явилася спочатку на Цікавості.
