2869
Акт капітуляції, який так і не отримав офіційної назви, визначив долю мільйонів людей і багатовікових монархій. Підписали його не в розкішних палацах, а в тісному салон-вагоні №2419D, схованому серед лісу далеко від сторонніх очей.
Чому долю світу визначали в глухому лісі, а не за столом переговорів у Парижі?
Листопад 1918 року був похмурим, як і останні дні Великої війни. Німецька імперія була на межі краху: на флоті в Кілі спалахнув заколот, кайзер Вільгельм II зрікся престолу 9 листопада і втік до Нідерландів. Делегація на чолі з цивільним політиком Маттіасом Ерцбергером перетнула лінію фронту й розраховувала на традиційні переговори.
Натомість верховний головнокомандувач військ Антанти, французький маршал Фердинанд Фош, підготував їм холодний прийом. Маршрут навмисно проклали через міста, зруйновані війною, щоб делегати бачили масштаб руйнувань.
Місцем зустрічі обрали галявину Ретонд у Комп’єнському лісі, приблизно за 60 кілометрів на північ від Парижа. Фош прагнув уникнути уваги преси та посилити психологічний тиск на супротивника.
У салон-вагоні №2419D, що належав Міжнародній компанії спальних вагонів (CIWL) і був переобладнаний під мобільний військовий штаб, дискусій не було. Коли Ерцбергер запитав про умови, Фош холодно відповів, що має лише жорсткі вимоги.
Упродовж 3 днів німецька делегація, фактично відрізана від світу, усвідомлювала масштаб своєї катастрофи. О 5 ранку 11 листопада Ерцбергер, британський адмірал Росслін Вемісс і маршал Фош поставили підписи під документом. Умови були безжальними: негайне виведення військ з окупованих територій, здача підводного флоту, тисяч гармат, кулеметів, локомотивів і літаків, а також збереження морської блокади до остаточного миру.
Як один ранковий підпис спровокував ефект доміно і поховав чотири імперії?
Наказ про припинення вогню набував чинності лише о 11 годині за паризьким часом. Ці 6 годин стали одними з найтрагічніших: командири з обох боків продовжували віддавати накази про самогубні атаки, ймовірно через недовіру до того, що капітуляція справді відбудеться.
Останнім загиблим солдатом Першої світової війни офіційно вважають американця німецького походження Генрі Гюнтера, вбитого кулеметниками о 10:59, за секунди до тиші. Ця тиша стала похоронним дзвоном для старого світопорядку.
Німецька імперія перетворилася на політично нестабільну Веймарську республіку, обтяжену репараціями. Австро-Угорська монархія Габсбургів розсипалася ще за кілька днів до подій у Комп’єні. Османська імперія, яка підписала Мудроське перемир’я наприкінці жовтня 1918 року, була розчленована державами-переможцями. Російська імперія Романових поринула у громадянську війну, втративши Фінляндію, Балтію та Польщу.
Так один старий вагон став символічною труною для епохи імперіалізму. Документ, що мав принести вічний мир, заклав бомбу уповільненої дії. Через два десятиліття Адольф Гітлер використає принизливий для німців мир, щоб розпалити нову війну, і змусить французів підписати капітуляцію 1940 року у тому самому вагоні №2419D.
Джерело: 24tv.ua