Забилася раковина: як швидко прочистити злив і не затопити сусідів

Якщо вода погано стікає одночасно з кількох сантехнічних приладів, причина може бути значно серйознішою. Особливо небезпечна ситуація, коли вода повертається через інший злив або піднімається в раковині навіть із закритим краном. У багатоквартирному будинку такі ознаки можуть свідчити про проблему зі спільною каналізаційною системою. У цьому випадку потрібно припинити користуватися сантехнікою та звернутися до управителя будинку, ОСББ або аварійної служби.

Якщо засмічення локальне, очищення варто починати з найпростіших способів. Спочатку обережно прибирають воду, що накопичилася в раковині, за допомогою невеликої ємності. Однак перед цим необхідно переконатися, що у злив раніше не заливали агресивні хімічні засоби. Якщо такі препарати вже використовували, самостійно вичерпувати воду або розбирати сифон небезпечно через ризик контакту з їдкою рідиною.

Наступний крок — перевірка зливного отвору. Потрібно зняти доступну захисну сітку або пробку та подивитися, чи не накопичилися під ними залишки їжі, волосся або інше сміття. Видимі забруднення можна обережно прибрати пінцетом або руками в захисних рукавичках. При цьому не слід проштовхувати сміття глибше в трубу, оскільки це може лише ускладнити очищення.

Якщо вода ще проходить, але повільно, можна спробувати промити злив гарячою водою з крана. Такий спосіб іноді допомагає впоратися з невеликими жировими відкладеннями, якщо матеріали раковини та труб витримують відповідну температуру. Водночас заливати в раковину окріп не рекомендується. Надмірно висока температура здатна пошкодити окремі пластикові деталі, ущільнювачі та з’єднання труб, що згодом може спричинити протікання.

Ще один доступний спосіб — використання звичайного вантуза з плоскою гумовою чашею. Перед роботою потрібно перевірити стан труб під раковиною: якщо вони тріснули, хитаються або вже протікають, створювати додатковий тиск не можна. Якщо з’єднання справні, у раковину наливають трохи води, щоб вона покривала гумову частину вантуза. Переливний отвір закривають вологою ганчіркою, а в подвійній мийці додатково перекривають другий злив.

Після цього вантуз щільно притискають до отвору та роблять кілька плавних рухів угору й униз. Надмірної сили застосовувати не потрібно, а якщо під раковиною з’явилася вода або труби почали зміщуватися, очищення слід негайно припинити.

Сифон, хімія та небезпечні методи

Якщо засмічення утворилося в сифоні, його іноді можна очистити самостійно. Саме в цій частині зливної системи часто накопичуються жир, волосся та дрібне сміття, а вода всередині сифона перешкоджає проникненню каналізаційних запахів у приміщення. Розбирати дозволяється лише ті моделі, конструкція яких передбачає знімні частини або накидні гайки. Якщо з’єднання пошкоджені, склеєні або незрозуміло, як правильно встановити ущільнювачі, краще викликати сантехніка.

Перед розбиранням потрібно припинити користуватися раковиною та поставити під сифон відро, адже навіть порожня мийка містить воду, яка витече після відкручування деталей. Корисно також сфотографувати розташування всіх елементів перед демонтажем. Це допоможе правильно встановити гайки та ущільнювачі під час зворотного складання. Знімну частину сифона відкручують обережно, підтримуючи конструкцію та не смикаючи труби. Після видалення сміття деталі промивають в окремій ємності, а ущільнювачі перевіряють на наявність тріщин і пошкоджень.

Під час складання важливо не перетягувати пластикові гайки. Надмірне зусилля може пошкодити різьбу, спричинити тріщини або порушити герметичність з’єднання. Після встановлення сифона обов’язково перевіряють, чи не протікає вода. Для цього під труби кладуть сухі паперові рушники та спочатку пропускають через раковину невелику кількість води. Якщо з’єднання залишаються сухими, потік поступово збільшують і повторно оглядають усі деталі. Навіть кілька крапель можуть свідчити про неправильно встановлений ущільнювач, тому користуватися раковиною до усунення протікання не варто.

Особливої обережності потребують хімічні засоби для прочищення труб. Деякі з них містять концентровані кислоти або луги, здатні спричинити серйозні хімічні опіки. Категорично не можна змішувати різні препарати між собою або додавати до них оцет, відбілювач чи іншу побутову хімію, адже такі поєднання можуть викликати небезпечні реакції з виділенням шкідливих випарів. Популярний домашній спосіб із содою та оцтом також не гарантує усунення щільного засмічення: якщо в трубі накопичилися жир, волосся або інші забруднення, хімічна реакція цих речовин може виявитися неефективною.

Після використання агресивного засобу не можна застосовувати вантуз, сантехнічний трос або розбирати сифон. Їдка рідина може залишатися всередині труби та потрапити на шкіру під час очищення, тому краще звернутися до сантехніка й повідомити назву використаного препарату. Небезпечними можуть бути й пристрої, які прочищають труби сильним напором повітря або води, адже надлишковий тиск здатний пошкодити сифон та інші з’єднання, особливо якщо вони старі або ненадійно закріплені. Не рекомендується також використовувати саморобні інструменти з жорсткого дроту: вони можуть подряпати внутрішні поверхні труб, застрягнути всередині або пошкодити деталі зливної системи.

Якщо вода взагалі не стікає, засмічення постійно повторюється або під раковиною з’явилося протікання, потрібна допомога фахівця. У разі витікання води на підлогу необхідно припинити користуватися сантехнікою, а за потреби перекрити відповідний вентиль водопостачання.

Щоб раковина не забивалася повторно, не слід зливати в каналізацію жир та олію після приготування їжі. Перед миттям посуду варто прибирати залишки їжі, користуватися захисною сіткою та регулярно очищати її від сміття. Залишки жиру зі сковороди можна витерти паперовим рушником, а використану олію збирати в окрему ємність для належної утилізації. Навіть якщо промивати труби гарячою водою із засобом для миття посуду, після охолодження жир може знову осідати на їхніх стінках і поступово утворювати нове засмічення.

Джерело: expert.in.ua