У 1962 році США підірвали ядерну бомбу потужністю 1,4 мегатонни на висоті близько 400 кілометрів над Тихим океаном. Військові не очікували серйозних наслідків для Землі, однак вибух вимкнув сотні вуличних ліхтарів на Гаваях, порушив телефонний зв’язок і створив штучний радіаційний пояс, через який згодом вийшли з ладу щонайменше шість супутників.

Випробування Starfish Prime
У липні 1962 року американські військові провели один із найнезвичайніших ядерних експериментів в історії. Його назва — Starfish Prime — мала показати, що відбувається під час підриву потужного ядерного заряду у верхніх шарах атмосфери.
Для експерименту використали ракету Thor з ядерною боєголовкою потужністю 1,4 мегатонни. Її запустили з атола Джонстон у Тихому океані, і заряд здетонував на висоті приблизно 400 кілометрів.
Військові розраховували, що така відстань від поверхні Землі дозволить уникнути відчутних наслідків. Водночас поведінка ядерного заряду на такій висоті залишалася недостатньо вивченою.
На відміну від наземних випробувань, після вибуху не виникла характерна грибоподібна хмара. Натомість у небі з’явився величезний майже сферичний світловий спалах, який можна було побачити за тисячі кілометрів. Вибух спричинив і штучне полярне сяйво: червоні та зелені світлові смуги спостерігали навіть над островами Фіджі та Новою Зеландією.
Гаваї: перебої зі світлом і зв’язком
Найнеочікуваніші події відбулися на Гаваях, розташованих приблизно за 1400 кілометрів від місця випробування. На острові Оаху раптово згасли майже 300 вуличних ліхтарів.
Одночасно виникли перебої в роботі телефонних ліній, а охоронні сигналізації почали спрацьовувати без видимих причин. Місцеві жителі спочатку припускали масштабне пошкодження електромережі або незвичайну магнітну бурю.
Згодом з’ясувалося, що причиною став електромагнітний імпульс від ядерного вибуху. Він поширився на велику територію та спричинив перенапругу в електричних системах. Механізм був пов’язаний із вивільненням електронів у верхніх шарах атмосфери: під впливом магнітного поля Землі заряджені частинки створили потужний короткочасний електричний сплеск.
Цей імпульс виявився значно сильнішим, ніж очікували військові. Попередні розрахунки суттєво недооцінили його потужність і масштаби впливу на наземну інфраструктуру.
Штучний радіаційний пояс і супутники
Наслідки експерименту не обмежилися вуличним освітленням і зв’язком. Значно серйозніша проблема виникла на навколоземній орбіті.
Частина електронів, що утворилися після вибуху, залишилася захопленою магнітним полем Землі. Так сформувався штучний радіаційний пояс, який зберігався протягом кількох місяців.
Підвищений рівень радіації почав негативно впливати на космічні апарати. Через пошкодження електронного обладнання з ладу вийшли щонайменше шість супутників.
Серед постраждалих був Telstar — один із перших супутників, призначених для забезпечення трансатлантичного телевізійного зв’язку. Його робота також постраждала від підвищеного рівня радіації, спричиненого випробуванням Starfish Prime.
Джерело: expert.in.ua

2847