2834
Дослідники намагалися з’ясувати принципове питання: чи є специфічні риси організму чорнобильських собак простим наслідком багаторічної географічної ізоляції, чи природа запустила механізми активної еволюційної адаптації до хронічного впливу радіаційного фону та токсичного середовища. Для відповіді науковці провели комплексне секвенування й порівняли структуру ДНК чорнобильських чотирилапих із геномами домашніх собак зі Східної Європи, а також із генетичними даними повністю ізольованої популяції з Галапагоських островів.
Понад 100 унікальних зон у структурі ДНК
Результати аналізу виявилися несподіваними для наукової спільноти. Попри відносно невелику чисельність зграї біля промислового майданчика АЕС, тварини не демонструють різкого падіння генетичного різноманіття, яке неминуче супроводжує випадковий дрейф генів у замкнених групах.
Натомість біологи зафіксували чіткі сліди так званого спрямованого відбору у понад 100 конкретних ділянках геному. Виявлені локуси зосереджені навколо генів, що безпосередньо керують точним копіюванням і репарацією пошкоджених ланцюгів ДНК, регуляцією клітинного поділу, реакцією імунної системи та пригніченням атипових клітинних новоутворень.
Подібні геномні сигнатури свідчать про те, що екстремальне довкілля виступає жорстким фільтром: виживають і дають потомство лише ті особини, чиї молекулярні механізми здатні ефективно виправляти спричинені токсикантами збої та утримувати стабільність хромосомного набору.
Контраст між станцією та містом
Ці висновки узгоджуються з попередніми порівняльними випробуваннями, під час яких вчені аналізували дві географічно близькі групи. Тварини, що живуть безпосередньо біля саркофага та промзони ЧАЕС, разюче відрізняються за своїм внутрішнім генетичним профілем від родичів із міста Чорнобиль, розташованого за 16 кілометрів від станції. Такий підхід дав змогу зіставити групи, що мешкають на різній відстані від станції.
Міські собаки за складом ДНК практично ідентичні типовим представникам виду з Польщі чи інших прилеглих країн регіону, оскільки менше піддавалися постійному стресовому пресингу середовища. Водночас популяція біля самої АЕС фактично сформувала замкнений природний полігон прискореної мікроеволюції, демонструючи дивовижну здатність ссавців перебудовувати захисні системи на молекулярному рівні.
Джерело: 24tv.ua
