2668
Внутрішній тайпан (Oxyuranus microlepidotus) за лабораторними показниками токсичності вважається однією з найсильніших отрут серед усіх наземних змій. Водночас ця тварина майже не перетинається з людьми, тому підтверджених укусів відомо зовсім небагато.
У цьому й полягає головний парадокс: одна з найнебезпечніших за складом отрути змій світу живе так віддалено й приховано, що зустрічі з нею трапляються рідко.
Чому внутрішнього тайпана називають найотруйнішою змією?
Токсичність зміїної отрути часто порівнюють за показником LD50. Це доза речовини, яка в лабораторному досліді є смертельною для половини піддослідних тварин. Для внутрішнього тайпана наводять дуже низький показник: близько 0,025 міліграма на кілограм за певних умов тестування. Чим менше це число, тим токсичнішою вважається речовина в конкретному тесті.
Саме звідси походять популярні твердження, що отрути одного тайпана теоретично вистачило б для смерті десятків людей. Проте такі підрахунки не варто сприймати буквально. LD50 визначають на лабораторних тваринах, а результат залежить від виду тварини, способу введення отрути та інших умов. Простий перерахунок цієї цифри на масу людського тіла не показує, що станеться після реального укусу.
Набагато важливіше інше: внутрішній тайпан здатний за один укус ввести значно більше отрути, ніж потрібно для ураження його природної здобичі.
Небезпека полягає не в якомусь одному токсині, а в дії відразу на кілька систем організму. Нейротоксичні компоненти отрути порушують передачу нервових сигналів до м’язів. У тяжких випадках це може призводити до прогресуючого паралічу, зокрема м’язів, необхідних для дихання. Інші компоненти втручаються в систему згортання крові: вони можуть спричинити масове утворення мікроскопічних згустків і швидко витратити речовини, потрібні організму для нормального згортання. Наслідком стає ризик кровотеч і пошкодження органів.
До цього додається дія міотоксинів, які пошкоджують м’язову тканину. У важких випадках продукти її розпаду можуть створювати додаткове навантаження на нирки та інші органи.
Навіщо змії настільки сильна отрута і чому люди трапляються їй рідко?
Внутрішній тайпан живе в одному з найсуворіших районів Австралії, на чорноземних рівнинах внутрішніх частин континенту. Там опадів мало, а доступна здобич розподілена нерівномірно. Змія спеціалізується передусім на дрібних ссавцях. Вона полює на швидких гризунів, які ховаються в тріщинах сухого ґрунту, тому для хижака важливо якомога швидше знерухомити жертву після укусу.
У такому середовищі невдале полювання означає не просто втрачений обід. Наступна здобич може з’явитися нескоро, тому природний добір міг підтримувати особин, чия отрута швидко й надійно діяла на основну здобич. Сама отрута еволюціонувала не для боротьби з людиною. Людина для внутрішнього тайпана є випадковим і занадто великим об’єктом, із яким він у природі майже не стикається.
Головний захист людей від цієї змії пов’язаний з географією. Вона живе в малонаселених районах Південної Австралії та західного Квінсленду. Понад 90% часу тайпан проводить у тріщинах ґрунту й інших підземних укриттях, де шукає гризунів. Тому зустріти його набагато складніше, ніж багатьох інших небезпечних австралійських змій.
Змія не шукає контакту з людиною і зазвичай намагається уникати загрози. Це добре показує різницю між токсичністю отрути та реальним ризиком для людей. Змія може мати надзвичайно сильну отруту, але спричиняти дуже мало укусів, якщо живе далеко від людей і рідко вступає з ними в контакт.
Джерело: 24tv.ua