2212
У Казахстані активізувалася дерадянізація: у селищі Кушмурун Костанайської області на вимогу обласного акімату демонтували пам’ятник Леніну. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.
Передумови демонтажу
За словами відомства, рішення не було спонтанним. Спроби позбутися радянського символу на центральній площі селища робили ще у 2015 та 2022 роках, однак прибічники СРСР тоді відстояли цей пам’ятник. Цьогоріч обласна влада нарешті завершила це питання.
Демонтаж відбувся на вимогу місцевих мешканців, які зібрали майже 400 підписів на підтримку такого рішення. В установі зазначили, що ініціативна група обґрунтовує свою позицію тим, що радянський режим безпосередньо пов’язаний із голодомором і політичними репресіями.
Розвідка звернула увагу на масштаби трагедії під назвою «ашаршилик», тобто масового голоду в Казахстані на початку 1930-х років. За різними підрахунками, кількість жертв сягає 2,3 млн осіб, це майже половина тогочасного населення країни. Фахівці називають ці події «казахський голодомор» за аналогією з Голодомором в Україні.
Позиція розвідки щодо Росії
У Службі зовнішньої розвідки зауважили, що сама подія, знесення пам’ятника в далекому казахському селищі, є досить непомітною, проте серйозно збентежила російських політтехнологів. На думку відомства, прирівнювання казахської й української трагедій разом з іншими складовими дерадянізації повністю руйнує російські наративи про «щасливе радянське минуле», зокрема для колишніх республік СРСР.
У розвідці нагадали, що Росія на всіх міжнародних рівнях позиціонує себе правонаступницею Радянського Союзу. Водночас актуалізація національних історій кожної держави, що утворилася після розвалу СРСР, з усіма їхніми катастрофами і бідами, зводить нанівець міфологізацію радянської доби.
За цією логікою, цілі республіки насильно утримувалися під ганебним управлінням Москви. Отже, Росія, яка вважає себе правонаступницею СРСР, має понести відповідальність, вважають в установі.
Дерадянізація в Центральній Азії
У розвідці акцентували, що останнім часом процеси дерадянізації активізувалися по всій Центральній Азії, при цьому в кожній країні вони мають свої особливості.
Зокрема, у Киргизстані цьогоріч лунають заклики провести повну декомунізацію та дерусифікацію. Узбекистан, за оцінкою відомства, вважають лідером цих процесів у регіоні. Таджикистан робить акцент на зміцненні національної ідентичності та історичної самосвідомості.
Туркменістан, як повідомили в установі, дотримується власного шляху побудови національного суверенітету в межах ізоляціоністсько-нейтральної моделі.
Попри різницю підходів, усі процеси дерадянізації, тобто декомунізації та дерусифікації, у країнах Центральної Азії спрямовані на одну мету: знизити залежність і вплив з боку Росії. Раніше в розвідці також заявляли, що російська мова здає позиції у країнах Центральної Азії.
Джерело: www.ukrinform.ua
