1655
Поки людина мовчки рахує числа, її очі можуть реагувати на невидиме для співрозмовника розумове зусилля. Дослідники з японського Університету Цукуби звернули увагу на зміни діаметра зіниць під час різних способів лічби. Виявилося, що внутрішнє мовлення не завжди спричиняє таку саму фізіологічну реакцію, як вимовляння слів уголос.
Деталі дослідження
Зіниця насамперед регулює кількість світла, що надходить на сітківку. Проте її діаметр змінюється також під впливом уваги, емоцій і складності завдання. У дослідженнях пізнавальних процесів цю реакцію часто відстежують за допомогою камер, здатних реєструвати зовсім незначні коливання.
Учасники японського експерименту виконували кілька видів лічби: послідовно називали числа, рахували через певний проміжок і поєднували числа з назвами предметів. Ті самі вправи потрібно було робити подумки або вголос. Спершу дослідники виміряли показники у стані спокою, щоб мати базу для порівняння.
Що означають результати
Коли добровольці вимовляли числа, зіниці переважно розширювалися. Під час внутрішньої лічби картина виявилася складнішою: звичайний послідовний рахунок супроводжувався звуженням, рахунок із кроком — розширенням, а поєднання чисел з іменниками майже не давало помітної зміни.
Отже, мозок не просто відтворює беззвучну копію усного мовлення. Залежно від того, як саме організоване завдання, можуть залучатися різні механізми уваги та автономної нервової системи. Реакції зіниць при цьому були слабшими, ніж під час вимовляння чисел.
Звідси не випливає, що за поглядом можна прочитати чужі думки або визначити брехню. Освітлення, втома, ліки й емоції також впливають на зіниці, а експеримент стосувався конкретних завдань. У перспективі метод може допомогти вивчати розвиток внутрішнього мовлення, але лише як допоміжний науковий інструмент.
Джерело: https://50plus.com.ua/ochi-mozhut-vydaty-nashi-dumky-zyasuvaly-vcheni/
