1300
Коли з віком пам’ять і швидкість мислення змінюються, увага зазвичай прикута до нейронів. Британські дослідники запропонували подивитися також на клітини, які не передають нервові імпульси безпосередньо, але забезпечують їхню роботу. Йдеться про олігодендроцити — клітини, що створюють мієлінову оболонку навколо нервових волокон.
Мієлін можна порівняти з ізоляцією електричного дроту: завдяки йому сигнали рухаються нервовою системою швидко й узгоджено. Якщо система підтримки порушується, страждати може не лише сам мієлін, а й волокна, які він захищає. Дослідження, описане ScienceDaily, пов’язало такі зміни зі швидшим віковим когнітивним спадом.
Автори використали дані Lothian Birth Cohort 1936 — довготривалого спостереження за людьми, чиї пізнавальні здібності оцінювали протягом багатьох десятиліть. Після 70 років учасники проходили перевірки пам’яті, швидкості опрацювання інформації та просторового мислення. Порівняння показало: темпи погіршення у людей були неоднаковими.
Що побачили дослідники у тканинах мозку
У зразках, пов’язаних із більш вираженим когнітивним спадом, науковці виявили менше великих нервових волокон та незвичне накопичення мієліну навколо тих, які залишилися. Дослідники також звернули увагу на білок NRF2, який бере участь у клітинному захисті від пошкоджень. Його рівень в олігодендроцитах був нижчим у людей із серйознішими змінами.
Подальші експерименти на мишах підтримали гіпотезу про важливу роль цього механізму: при зниженні активності NRF2 в олігодендроцитах спостерігали порушення мієліну й втрату частини волокон. Але результати на тваринах не означають, що вже знайдено лікування вікових проблем із пам’яттю.
Тепер ученим потрібно з’ясувати, чи можна безпечно впливати на такі процеси в людей. Робота відкриває новий напрям дослідження, а не готовий спосіб профілактики деменції. Тим часом зміни пам’яті, що заважають повсякденному життю, потребують медичної оцінки незалежно від того, які молекулярні механізми вивчають лабораторії.
