1125
Парадокс тривалого стресу полягає в тому, що найсильніше виснаження іноді проявляється не під час самої небезпеки, а після неї. Поки тривають тривоги, обстріли або інші загрози, організм мобілізується й продовжує виконувати звичні дії. Але щойно настає кілька спокійніших годин або днів, людина раптом відчуває сильну втому, апатію або емоційний провал.
Євген Комаровський пояснює це роботою стресової відповіді організму. Під час небезпеки змінюється активність нервової системи, зростає рівень гормонів стресу, зокрема кортизолу. Коли напруження слабшає, організм переходить до іншої фази адаптації, і саме тоді накопичена втома стає більш відчутною.
Одна з проблем сучасної реакції на небезпеку — відсутність руху. Організм отримує сигнал «бий або тікай», але людина часто сидить зі смартфоном у руках і читає повідомлення. Адреналін виділився, а фізичної дії, яка допомогла б використати цю мобілізацію, немає.
Саме тому Комаровський радить після стресових епізодів додавати посильну фізичну активність. Це не обов’язково спортзал або інтенсивне тренування. Прогулянка з дітьми чи собакою, домашня робота, допомога сусідам, волонтерство або інша фізична діяльність можуть допомогти нервовій системі переключитися.
Ще один ресурс — допомога іншим. Лікар наводить прості приклади: принести воду літній сусідці, допомогти комусь із дровами, розвантажити речі або долучитися до волонтерської роботи. Така дія поєднує рух із відчуттям контролю та корисності.
Важливим залишається живе спілкування. Під час тривалого стресу легко замкнутися у новинах і чатах, але розмова з близькими очі в очі часто дає більше психологічної підтримки, ніж ще одна година у стрічці.
Повністю відмовлятися від новин під час війни Комаровський не радить. Інформація про ракети, дрони, небезпечні райони й потреби людей може безпосередньо впливати на безпеку. Проблема не в самій інформації, а в нескінченному повторенні одних і тих самих трагедій у десятках каналів.
Лікар радить зменшувати обсяг дубльованих повідомлень: залишити кілька надійних джерел, вимкнути частину сповіщень і не перечитувати одну й ту саму страшну новину десятки разів. Поряд із новинами корисно залишати контент про тварин, мистецтво, кіно або інші теми, які допомагають мозку хоча б ненадовго перемикатися.
Якщо виснаження не минає, з’являються тривалі проблеми зі сном, сильна тривога, панічні симптоми або людина перестає справлятися з повсякденними справами, лише побутових порад уже недостатньо. У такій ситуації варто звернутися до лікаря або фахівця з психічного здоров’я.
Для відновлення важливий і сон. Після кількох ночей із тривогами одна довга ніч не завжди компенсує дефіцит, тому організму може знадобитися кілька днів більш спокійного режиму.
