1120
Добре висушені дрова горять стабільніше, дають більше тепла й менше димлять. Для нормального використання їхня вологість має бути приблизно не вищою за 20%. Свіжозрубана деревина може містити 40–50% води, тому спосіб зберігання протягом наступних місяців має не менше значення, ніж сама порода дерева.
Найпоширеніша помилка — повністю загортати дрова брезентом від верхівки до землі. На перший погляд така конструкція виглядає надійно: дощ не потрапляє всередину, сніг теж. Проте разом із опадами перекривається й рух повітря.
Деревина продовжує поступово віддавати вологу. Якщо боки купи закриті, пара накопичується під брезентом, конденсується на його внутрішній поверхні й знову потрапляє на поліна. У результаті дрова можуть місяцями залишатися сирими або навіть почати вкриватися пліснявою.
Правильний брезент має працювати як дах, а не як герметичний пакет. Верх купи потрібно захистити від прямого дощу, але боки залишити максимально відкритими для вентиляції. Тоді вітер проходить між полінами й постійно відводить вологу.
Другий важливий момент — контакт із землею. Нижній ряд не варто складати просто на ґрунт. Після дощу земля довго залишається вологою й передає воду деревині. Піддони, рейки або інша основа піднімають запас хоча б на кілька сантиметрів і покращують циркуляцію повітря знизу.
Самі поліна теж не потрібно утрамбовувати максимально щільно. Невеликі проміжки між ними допомагають повітрю проходити крізь усю купу. Добре працює сонячне й провітрюване місце, особливо якщо врахувати напрямок переважаючого вітру.
Сушіння потребує часу. Навіть за хороших умов деревині зазвичай потрібно щонайменше близько шести місяців. Залежно від породи, товщини полін, початкової вологості й погоди процес може розтягнутися до року або навіть двох.
Перевірити готовність найточніше можна вологоміром для деревини. Зовнішній вигляд не завжди показовий: суха кора ще не означає, що середина поліна вже втратила достатньо води. Якщо дрова заготовляються регулярно, недорогий вимірювач допомагає не гадати.
Отже, головна задача накриття — не ізолювати деревину від повітря, а захистити її зверху від опадів. Піднята над землею купа, відкриті боки й достатній час сушіння працюють значно краще, ніж дрова, щільно загорнуті у брезент до самого низу.
Якщо дрова зберігаються біля стіни будинку, варто залишити між купою й фасадом зазор. Це покращує вентиляцію й зменшує ризик постійної вологи біля самої будівлі.
Для різних порід деревини час сушіння відрізняється. М’які породи часто віддають вологу швидше, тоді як щільні тверді поліна потребують більше часу. Саме тому однаковий термін зберігання ще не означає однакову готовність до опалювального сезону.
Якщо дрова вже намокли після дощу, не потрібно одразу загортати їх щільним брезентом. Навпаки, запасу потрібен час на провітрювання. Накриття зверху захищає від нових опадів, але боки мають залишатися відкритими, доки зайва волога не вийде.
Сирі дрова не лише дають менше тепла. Під час горіння більше енергії витрачається на випаровування води, а в димоході швидше накопичуються відкладення. Тому правильне сушіння — це питання не тільки комфорту, а й ефективності та безпеки опалення.
