Астрономи виявили невелику екзопланету з орбітою, яка суперечить типовим уявленням про формування планетних систем. GJ 3090 b не просто рухається під великим кутом до екватора своєї зорі — вона обертається в ретроградному напрямку, тобто фактично «проти течії» відносно обертання самого світила.

Система розташована приблизно за 73 світлові роки від Землі. GJ 3090 b належить до класу субнептунів: її радіус приблизно у 2,2 раза більший за земний, а маса — близько 4,5 маси Землі.
Найдивнішим параметром є орієнтація орбіти. Для Землі кут між орбітальною площиною та екватором Сонця становить лише кілька градусів, тоді як у GJ 3090 b дослідники отримали значення приблизно 136 градусів.
Кут понад 90 градусів означає ретроградний рух: планета обертається навколо зорі в напрямку, протилежному її власному обертанню.

Це незвично, оскільки зоря і планети зазвичай формуються з одного протопланетного диска газу та пилу. Унаслідок цього більшість планет успадковують загальний напрямок обертання диска й рухаються приблизно в одній площині.
Різко нахилені або ретроградні орбіти відомі, але найчастіше їх пояснюють пізнішими гравітаційними збуреннями. Масивна планета чи зоря-компаньйон може поступово «перекинути» орбіту меншого світу.
Саме таку можливість астрономи перевірили насамперед, однак поблизу GJ 3090 b не знайшли масивного об’єкта, який очевидно міг би створити настільки сильне збурення.
Дослідження провела міжнародна команда під керівництвом Женевського університету. Для вимірювання тривимірної орієнтації орбіти використовували спектрограф NIRPS на обсерваторії Ла-Сілья в Чилі.

Це перший випадок, коли ретроградну орбіту вдалося надійно зафіксувати для планети біля червоного карлика.
Тепер науковці розглядають складніші сценарії. Планета могла зазнати сильного збурення на ранньому етапі еволюції системи, а винуватець події згодом міг бути викинутий із системи або перейти на дуже далеку орбіту.
Інша можливість полягає в тому, що незвичайно орієнтованим був сам протопланетний диск. Така модель дозволила б отримати ретроградну планету без необхідності зберігати поруч масивного збурювача.

Відкриття показує, що архітектура планетних систем може бути значно хаотичнішою, ніж випливає з прикладу Сонячної системи. Навіть невеликі світи біля маломасивних зір іноді зберігають сліди дуже драматичної динамічної історії.
https://informator.ua/uk/planeta-yaka-ruhayetsya-ne-tudi-zbivaye-z-panteliku-astronomiv

4229