4165
Нове кліматичне моделювання показало, що тимчасове перевищення певного рівня глобального потепління може залишити довготривалий слід навіть після того, як середню температуру вдасться знизити. Найповільніше відновлюються океани та вічна мерзлота.
Дослідники з Університету Конкордія та Університету Саймона Фрейзера змоделювали 42 пари кліматичних сценаріїв.
В одному сценарії температура спочатку перевищувала заданий поріг, а потім поверталася нижче нього. В іншому світ увесь час залишався в межах цієї температурної цілі.
Завдяки такому порівнянню вчені змогли відокремити вплив кінцевої температури від впливу самого періоду перегріву.
Результати показали, що кліматична система має довгу «пам’ять». Два світи з однаковою температурою наприкінці моделювання могли мати різний стан океану, мерзлоти та вуглецевих запасів.
Особливо вразливою виявилася вічна мерзлота. Під час відтавання частина накопиченого органічного вуглецю вивільняється.
Якщо температура пізніше падає, ґрунт може знову замерзнути, однак повернення втраченого вуглецю до попереднього рівня відбувається набагато повільніше.
За оцінками авторів, для повного відновлення окремих процесів можуть знадобитися сотні або навіть тисячі років.
Океан також реагує із затримкою. Надлишкове тепло проникає у шари води приблизно на глибину 200–1000 метрів, де обмін із атмосферою відбувається повільно.
Через це теплове розширення води, підвищений рівень моря й зміни концентрації кисню можуть зберігатися вже після того, як температура повітря знизиться.
Щоб оцінити величину такого ефекту, дослідники запропонували використовувати показник «градус-роки». Він враховує одночасно силу та тривалість перевищення температурного порогу.
Наприклад, короткий період сильного перегріву та довший період меншого перевищення можуть створювати порівнюваний накопичений вплив.
Водночас не всі частини кліматичної системи поводяться однаково. Деякі характеристики атмосфери та поверхневого шару океану відновлюються відносно швидко.
Головний висновок полягає в тому, що для Землі важлива не лише кінцева температура, а й шлях до неї.
Тому сценарій «спочатку перевищити межу, а потім охолодити планету» не є повністю еквівалентним сценарію, в якому такого перевищення вдалося уникнути.
