Перше дослідження, в якому рівень глюкози в людей із діабетом першого типу відстежували безпосередньо до, під час і після сексу за допомогою натільних датчиків, не виявило підвищеного ризику небезпечної гіпоглікемії. Вчені припускають, що страх різкого падіння цукру під час статевої активності може бути перебільшеним.

У дослідженні взяли участь 12 людей із діабетом першого типу, які користувалися системами безперервного моніторингу глюкози та отримували інсулін через ін’єкції або помпу. Загалом учасники позначили в застосунку 110 статевих актів, а дослідники аналізували показники за дві години до та протягом шести годин після них.
У 58% випадків рівень глюкози після сексу знижувався, однак у середньому до приблизно 132 міліграмів на децилітр. Це значення не відповідало критеріям гіпоглікемії й залишалося вище нижньої межі рекомендованого діапазону.
У різних учасників фіксували як зниження, так і підвищення глюкози. Від’єднання інсулінової помпи у частини людей також не продемонструвало помітного впливу на ризик небезпечного падіння цукру.
Епізоди зниження глюкози частіше виникали вночі, коли ризик гіпоглікемії і без того вищий. Крім того, на зміни показників впливали вихідний рівень глюкози та індекс маси тіла.
Водночас вибірка дослідження була дуже невеликою, тому результати не слід сприймати як універсальне правило для всіх людей із діабетом першого типу. Автори наголошують, що системи безперервного моніторингу залишаються важливим інструментом для тих, хто має ризик непомітних епізодів гіпо- або гіперглікемії.
https://nauka.ua/news/seks-ne-zbilshiv-rizik-rizkogo-znizhennya-cukru-v-lyudej-z-diabetom

3730