Цукровий діабет 2 типу часто розвивається поступово, тому перші зміни легко пояснити спекою, втомою, стресом або віком. Рівень глюкози може залишатися підвищеним тривалий час, перш ніж людина зрозуміє, що з організмом відбувається щось незвичне. Саме тому важливо знати симптоми, які самі по собі не доводять наявність діабету, але можуть стати приводом здати аналізи.
Одна з найбільш характерних ознак — постійна спрага. Коли в крові накопичується надлишок глюкози, нирки намагаються вивести її із сечею. Разом із нею організм втрачає більше рідини, тому людина частіше хоче пити і, відповідно, частіше ходить до туалету.
Втома і зміни ваги
Хронічна слабкість може виникати через те, що клітини не отримують або не використовують глюкозу так ефективно, як повинні. Людина начебто нормально їсть і спить, але все одно швидко виснажується. Цей симптом має багато можливих причин, тому оцінювати його потрібно разом з іншими ознаками.
Насторожити може й незрозуміла втрата ваги. Якщо організм не може нормально використовувати глюкозу як джерело енергії, він починає активніше витрачати інші запаси. Для діабету 1 типу такий симптом особливо характерний, але він може зустрічатися й при інших порушеннях обміну глюкози.
Ще одна ознака — посилений голод. Навіть після їжі людина може швидко знову хотіти їсти, оскільки енергія не надходить до клітин належним чином. Це не означає, що будь-який сильний апетит є симптомом діабету, але в поєднанні зі спрагою, частим сечовипусканням або втомою він заслуговує на увагу.
Шкіра, зір і загоєння ран
Підвищений рівень глюкози може впливати на дрібні кровоносні судини й імунні процеси. Через це порізи та подряпини іноді загоюються повільніше, а шкірні чи грибкові інфекції повторюються частіше. У частини людей з’являється свербіж або сухість шкіри.
Коливання глюкози здатні тимчасово змінювати водний баланс у тканинах ока, через що зір стає розмитим. Якщо людина раптом почала помічати, що зображення «пливе», особливо разом з іншими симптомами, варто перевірити не тільки очі, а й рівень цукру.
Діагноз встановлюють не за симптомами, а за лабораторними показниками — глюкозою натщесерце, глікованим гемоглобіном та іншими тестами за показаннями. Чим раніше виявлено порушення, тим більше можливостей контролювати його й зменшувати ризик ускладнень.
https://medicina.ua/presscenter/articles/endocrinology/itm/11935/

3586