875
На більшості європейських гірських вершин стає тепліше, а теплолюбні рослини поступово піднімаються вище. Здавалося б, чим сильніше нагрілася конкретна вершина, тим швидшою мала б бути зміна рослинності. Але 21-річний моніторинг показав набагато складнішу картину.
Міжнародна команда під керівництвом University of Vienna, Austrian Academy of Sciences і BOKU University проаналізувала дані GLORIA — глобальної мережі довготривалого моніторингу високогірної рослинності.
У вибірку увійшли 724 monitoring plots на 53 вершинах у всіх основних гірських регіонах Європи. Кожну ділянку обстежували чотири рази протягом 21 року.
Що показало дослідження
Загальна тенденція чітка: warmth-associated species стали траплятися частіше. Одночасно середні температури на вершинах також піднялися.
Та коли дослідники порівняли масштаб thermophilization на кожній конкретній ділянці з локальними температурними показниками з кількох наборів кліматичних даних, зв’язок виявився слабким.
Це означає, що температура задає загальний напрямок, але не пояснює, чому одна вершина перебудовується швидко, а сусідня — значно повільніше.
Серед можливих локальних факторів — тип ґрунту, вологість, тривалість снігового покриву, експозиція схилу, конкуренція між видами та вихідні особливості рослинної спільноти.
Чому це важливо
Дані показують різні долі навіть у cold-adapted species. Geum reptans став рідшим у Доломітах, Luzula alpinopilosa зменшилася на всіх досліджених вершинах High Tatras, а Ranunculus glacialis скорочується і в Норвегії, і в Карпатах.
Водночас деякі теплолюбні види вперше з’являються на вершинах, де раніше їх не було. Наприклад, Sempervivum montanum зафіксували на досліджених вершинах Mercantour Massif у Французьких Альпах.
Для охорони high-alpine biodiversity цього висновку недостатньо просто знати прогноз температури. Потрібні локальні довгі ряди спостережень, щоб розуміти, які конкретні вершини й види реагують найсильніше.
Автори тому закликають не скорочувати, а розширювати довгострокові програми на кшталт GLORIA, які дозволяють відділяти загальний кліматичний сигнал від місцевих екологічних причин.
Джерело: Phys.org / University of Vienna
